Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ / сторінка 8

Назва:
СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,19 KB
Завантажень:
369
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Комплекс цих диференційних ознак та їх регулярний вияв дозволяє кваліфікувати турецькі з’ясувальні конструкції як окремий тип складнопідрядних конструкцій. Подальша деталізація визначених диференційних ознак турецьких з’ясувальних конструкцій з метою їх опису і характеристики різно-видів за семантико-структурними ознаками, визначення факторів і засобів, що формують складність і багатоманітність цих речень, здійснюється у роботі шляхом розгляду таких питань:1) структурні особливості опорних слів та їх валентності;2) семантика опорних слів;3) семантико-структурні відношення в турецьких реченнях зі з’ясувальним підрядним зв’язком між головною і підрядною частинами;4) засоби зв’язку головного і підрядного речення – сполучники, віддіє-слівні імена, асиндетичні засоби.
Визначення структурних особливостей складнопідрядних конструкцій базується на виокремленні чинників, граматичні характеристики яких впливають на побудову підрядного компонента конструкції. У ході дослідження виявлено, що форма вираження підрядного члена проявляє структурну та семантичну залежність від компонента головного речення, якому вона підпорядкована. Так, з перехідними дієсловами використовуються віддієслівні імена з афіксами присвійності у знахідному відмінку, з дієсловами у пасивному стані – віддієслівні імена з афіксами присвійності в основному відмінку, з неперехідними дієсловами – віддієслівні імена у непрямих відмінках або з післяйменниками. Підрядні частини сполучникових та безсполучникових з’ясувальних конструкцій проявляють лише семантичну, а не структурну залежність від головної частини речення.
У результаті аналізу взаємовпливів головної і підрядної частин з’ясувальних конструкцій встановлено, що їхніми структурними особливостями є: а) частиномовна приналежність опорного слова, б) його граматичні особливості, в) засоби синтаксичного зв’язку. Було доведено, що здатність поширюватися підрядною частиною мають дієслова, іменники, прикметники та прислівники. Їм властивий відповідний валентний потенціал, завдяки якому визначається засіб синтаксичного зв’язку між головною і підрядною частинами речення. Визначальну роль у плані формування підрядного компонента відіграють граматичні особливості опорних слів, зокрема, дієслова – стан (активний/пасивний), перехідність/неперехідність.
Відповідно до цього, нами виділені такі граматичні типи турецьких з’ясувальних конструкцій: 1) при дієсловах: а) при дієсловах в активному стані (перехідних і неперехідних), б) при дієсловах у пасивному стані, 2) при іменниках, 3) при прикметниках, 4) при прислівниках та прикметниках у функції прислівників.
Встановлено, що засобами синтаксичного зв’язку складнопідрядних з’ясувальних конструкцій у турецькій мові є: 1) афікси віддієслівних імен (-dэk/-acak, -ma, -mak, -эю) або афікси дієприкметників (-an, -mэю, -acak, -ar), 2) сполучники, 3) безсполучниковий зв’язок. Відповідно до цього у визначених граматичних типах враховуються конструкції з трьома різними типами синтаксичного зв’язку: а) з розгорнутими зворотами, б) сполучникові, в) безсполучникові.
Семантичні зв’язки виявляють залежно від приналежності керуючого компонента певній лексичній групі та форми вираження підрядного компонента. Відповідно до цього українські переклади складнопідрядних конструкцій різняться – вживаються складнопідрядні з’ясувальні речення з різними сполучниками що, щоб, як, чи, а отже демонструють різні семантичні відтінки – дійсність факту, бажання, непевність, спосіб дії.
Семантичні типи складнопідрядних речень визначалися у роботі на основі змістових відтінків, які вони передають. Основними визначальними чинниками складнопідрядних з’ясувальних конструкцій є: 1) семантика і валентності опорних слів у головному реченні; 2) семантика окремих форм, за допомогою яких підрядна частина приєднується до головної.
Відповідно до цього визначені лексичні групи дієслів, що можуть виконувати функцію опорних – дієслова зі значенням: а) мовлення, б) мислення, в) відчуття/сприймання, г) волевиявлення/спонукання, д) психічного стану, е) сподівання/віри, є) буття/виявлення, ж) цікавості/піклування/пошани/турботи, з) дії, и) невдоволення.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок