Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ / сторінка 9

Назва:
СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,19 KB
Завантажень:
369
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Аналіз семантичного навантаження граматичних форм, за допомогою яких підрядні з’ясувальні приєднуються до головної частини, здійснювався на основі досліджень турецьких лінгвістів, які до цього часу не були відомі вітчизняній тюркології. Так, з’ясувальні сполучники в турецькій мові (ki, da, diye) – переважно асемантичні. Форми, що утворюють віддієслівні імена, мають лексичні значення: -dэk – факт, -ma – процес, -эю -– стала ознака.
У результаті комплексного підходу на основі проаналізованого матеріалу були виділені такі десять семантичних типів турецьких з’ясувальних конструкцій: 1) з семантичним відтінком дійсності факту, 2) з семантичним відтінком бажаності/можливості чи необхідного факту або непрямого спонукання, 3) з семантичним відтінком неповної вірогідності/ірреальності, неправильності/непереконливості, 4) з семантичним відтінком невпевненості/сумніву або непрямого питання, 5) з семантичним відтінком якості/загальної ознаки або різновиду предметів, 6) із семантичним відтінком просторово-сті, 7) із семантичним відтінком часу, 8) із семантичним відтінком способу дії, 9) із семантичним відтінком міри та ступеня, 10) із семантичним відтінком причини.
Таким чином у роботі певною мірою усувається тенденція до звуження сутності з’ясувальних зв’язків фактично до однієї семантичної категорії дійсності факту, коли з’ясувальні конструкції зі значенням порівняння, причини, часу і тому подібне, відносяться лише до підрозділів синтаксису про підрядні означальні та обставинні речення, що унеможливлює їх адекватний структурний та семантичний аналіз і, відповідно, їхнє адекватне практичне вживання, зокрема, іноземцями, які оволодівають турецькою мовою.
Граматичні, синтаксичні та семантичні типи турецьких з’ясувальних конструкцій представлені в роботі у вигляді відповідної схеми.
Третій розділ “Засоби утворення складнопідрядних з’ясувальних конструкцій у турецькій мові” присвячений дослідженню засобів синтаксичного зв’язку головної та підрядної частин у різних типах з’ясувальних конструкцій з якнайширшим, по можливості, представленням їхнього розмаїття.
Вперше реалізується триступенева схема розгляду з’ясувальних конструкцій. З’ясувальні конструкції розглядаються у відповідності до:1) семантичного типу (десять семантичних типів);2) частиномовної належності опорного слова та його граматичних особ-ливостей: а) при дієсловах в активному стані (перехідних/неперехідних) та в пасивному стані, б) при іменниках, в) при прикметниках, г) при прислівниках та прикметниках у функції прислівників;3) засобу синтаксичного зв’язку: а) конструкції з розгорнутими зворотами, б) сполучникові конструкції, в) безсполучникові конструкції. Завдяки детальній структуризації з’ясувальних конструкцій, узагальнення їх за семантичною ознакою, а не морфологічною формою, що утворює підрядний компонент, чи синтаксичною роллю підрядного компонента, як це мало місце в тюркологічних роботах до цього часу, описана значно більша кількість способів вираження складнопідрядних з’ясувальних зв’язків. Дослідження підтвердило активну функціональність усіх трьох типів з’ясувальних конструкцій (поширених, сполучникових і безсполучникових речень).
У роботі розглядаються також способи адекватного перекладу українських підрядних з’ясувальних сполучників (що, щоб, ніби/наче, як ...) і семантично близьких до них усталених розгорнутих конструкцій типу: полягати в тому, що; той факт, що; за те, що ... . Завдяки цьому автором дисертації пропонується класифікація, яка би стала основою для створення зіставних класифікацій україн-ських складнопідрядних речень і турецьких складнопідрядних конструкцій, а також методик перекладу з турецької мови на українську і навпаки.
Значна кількість проаналізованого матеріалу підтвердила, що найуживанішим у складнопідрядних конструкціях зі з’ясувальним зв’язком є поширені речення з розгорнутими зворотами, і, відповідно, найпоширенішим формантом підрядних компонентів речення є віддієслівні імена.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ З'ЯСУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок