Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> НАУКОВИЙ ДИСКУРС В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ І СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ

НАУКОВИЙ ДИСКУРС В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ І СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ

Назва:
НАУКОВИЙ ДИСКУРС В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ І СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,06 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ЯГОДЗІНСЬКИЙ Сергій Миколайович
УДК 001.1:167:008 (042.3)
НАУКОВИЙ ДИСКУРС
В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА:
МЕТОДОЛОГІЧНИЙ І СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ
Спеціальність 09.00.02 – діалектика і методологія пізнання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі філософії Національного авіаційного університету.
Науковий керівник: доктор філософських наук, професор
ДРОТЯНКО Любов Григорівна,
Національний авіаційний університет,
завідувач кафедри філософії.
Офіційні опоненти:
доктор філософських наук, професор
РИЖКО Володимир Антонович,
директор Центру гуманітарної освіти НАН України;
кандидат філософських наук, доцент
БУГРОВ Володимир Анатолійович,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
доцент кафедри історії філософії.
Захист відбудеться „23” червня  року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .001.17 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. .
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал № .
Автореферат розісланий „_19” травня 2008 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.О. Шашкова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Сучасне суспільство переважна більшість дослідників називає інформаційним, оскільки „центральне положення в ньому займає теоретичне знання як стрижень, навколо якого організовуються нова техніка і технології, економічне зростання та розшарування суспільства”Д. Белл). Наука в такому суспільстві виконує не лише теоретико-пізнавальну, а й інноваційну, соціально-культурну та праксеологічну функції. Вторгнення наукової сфери у все нові соціальні практики, яке здійснюється через застосування в них інформаційних і комп’ютерних технологій, поступово веде до необхідності осмислення науки як виду суспільного дискурсу.
З огляду на це, провідні вчені й філософи висловлюють думку про утвердження в науковій діяльності принципів постмодерної культури, руйнування антагонізму між науковою та ненауковими когнітивними практиками, поглиблення інтеграції наукового й освітнього просторів (Ю. Габермас, П. Козловськи, Ж.-Ф. Ліотар, М. Фуко, Ф. Уебстер та інші). І хоча останнім часом термін „дискурс” набув досить широкого розповсюдження, в науковій і філософській літературі різними дослідниками він тлумачиться по-різному, що ускладнює визначення його змісту, обсягу, меж і правил ужитку, які можна поширити на сферу наукової діяльності. Зазначене актуалізує необхідність методологічного та соціокультурного аналізу феномена дискурсу загалом, а також виявлення специфіки наукового дискурсу як ключового для інформаційного суспільства, зокрема.
Це вимагає ідентифікації феномена наукового дискурсу, дослідження його генезису, базових характеристик, принципів формування світового наукового простору, які ґрунтуються на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях, а також виявлення інноваційних підходів до організації наукової діяльності. Значною мірою цими настановами й керувався дисертант при розгляді особливостей становлення і розвитку наукового дискурсу як основи інформаційного суспільства.
Ступінь наукової розробки теми. Витоки вчення про науковий дискурс містяться в працях класиків філософії Демокріта, Арістотеля, Г. Галілея, Р. Декарта, І. Ньютона, Г. Лейбніца, І. Канта, К. Маркса та інших. Визначаючи предмет наукового пізнання і роль науки, вони репрезентувати їх як складові культури, які не можна уявити поза суспільною аксіологічною матрицею.
Оцінюючи перспективи науково-технічного прогресу, Н. Бор, В. Гейзенберг, А. Ейнштейн та інші видатні вчені ХХ ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: НАУКОВИЙ ДИСКУРС В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ І СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок