Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами

особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами / сторінка 4

Назва:
особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,88 KB
Завантажень:
477
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Аналізувались класичні симптоми та позастравохідні прояви ГЕРХ. При вивченні анамнезу уточнювались хронологія попередньої терапії, фактори ризику, протипокази до проведення обстежень, фармакологічного та вертебро-логічного лікування. Досліджували також наявність функціональної шлункової диспепсії, синдрому подразненого кишечнику, вегето-судинної дистонії, біліарної дискінезії, есенціальної гіпертензії. Вказану патологію виявлено в 63 випадках, але захворювання мали початкові стадії, легкий перебіг, були в фазі ремісії, тому не могли впливати на результати досліджень і перебіг ГЕРХ.
Отже, атиповий перебіг ГЕРХ міг бути зумовлений лише патологією хребта, тому що хворі з іншою патологією були виключені з дослідження. Під час фізичного обстеження проводили спеціальне вертебрологічне дослідження. Для підтвердження гіпермобільності та функціональних блоків у сегментах застосовували мануальні методи, описані в великій кількості літературних джерел з вертебрології (И.З. Самосюк, 2002; В.П. Веселовский, 1991). Для верифікації патології хребта проводили рентгенографію, МРТ, КТ.
Виконували також загально-клінічні та біохімічні аналізи, УЗД органів черевної порожнини, огляд спеціалістів. Інфікованість HP визначали за допомогою дихального 13С-уреазного, URE-HP-тесту, імунохроматографічного тесту Immunocomb-II. ФЕГДС виконували для діагностики рефлюкс-езофагіту (за Лос-Анджелеською класифікацією), кили СОД, отримання біоптатів.
Для підтвердження ендоскопічно-негативної ГЕРХ, а також у групі контролю проводили езофаго-рН-моніторинг (добовий та багатогодинний за оригінальною методикою), якому передувала топографічна гастро-рН-метрія шлунка з метою визначення його кислотопродукуючої функції, яка оцінювалась за функціональними інтервалами рН. Всього було виконано 254 езофаго-рН-моніторингів і 219 експрес гастро-рН-моніторингів.
Для терапії ГЕРХ застосовували фармакологічні препарати (пантопразол, ланзопразол, домперидон), їх комбінацію (пантопразол та домперидон), а також вертебрологічні методи (фізіотерапевтичні, тракційні, мануальну терапію, новокаїно-гідрокортизонові інфільтрації тригерних пунктів, лікувальну фізкультуру) та їх поєднання з фармакологічними засобами.
Було сформовано п’ять груп (по 15 осіб) хворих на ГЕРХ, які отримували: домперидон 10 мг 4 р/д, ланзопразол 30 мг 1р/д, комбінацію домперидону 10 мг 4 р/д та пантопразолу 40 мг 1 р/д, пантопразол 40 мг 1 р/д. П’яту групу склали хворі на ГЕРХ, яким проводилось вертебрологічне лікування. Ефективність терапії досліджувалась за допомогою подвійних добових езофаго-рН-моніторингів. Перший моніторинг проводили до лікування (фон), повторний – на 7 добу прийому препаратів. Ефективність вертебротерапії оцінювалась після 1 сеансу та через 4-6 тижнів після курсу лікування тривалістю 6-8 тижнів. Результати фармакотерапії вивчались також через 4-6 тижнів після курсу лікування (6-8 тижнів). Результати досліджень порівнювали з розробленими нами показниками норми добового езофаго-рН-моніторингу.
Статистичне дослідження полягало у вивченні та порівнянні інтенсивних та екстенсивних показників, співвідношення ризиків, сили асоціації патологічних станів за допомогою коефіцієнта зв’язаності С, достовірності різниці за критерієм Пірсона. Статистична обробка передбачала порівняння показників езофаго-рН-моніторингу за добу, окремо у вертикальному та горизонтальному положеннях. Достовірність різниці середніх значень визначалась за допомогою критерію Стьюдента та непараметричного методу Вілкоксона.
Вивчали динаміку наступних показників: середнє значення масиву замірів рНХ; середня величина мінімальних та максимальних значень рНminХ, рНmaxХ; середня кількість рефлюксів з рН<4,00 (nW^4) і з їх тривалістю понад 5 хв. (n1W^4); середня кількість рефлюксів з рН?7,00 (nWv7) і з їх тривалістю понад 5 хв. (n1Wv7). Аналізували розподіл рН за функціональними інтервалами (ФІрН), а також інтервали рН, асоційовані з кислотними рефлюксами – ІрН(8-5) при рН 0,86–3,99 од., лужними рефлюксами ІрН(1-0) з рН 7,00–8,50 од.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок