Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами

особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами / сторінка 6

Назва:
особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,88 KB
Завантажень:
477
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Кила СОД та ерозивні зміни СО також відіграють роль у появі атипової симптоматики ГЕРХ (р<0,05). HР і СБ не впливають на класичний перебіг ГЕРХ (р>0,05).
Найбільш імовірною (р<0,001) причиною появи загрудинного болю у хворих на ГЕРХ з атиповими проявами є супутня патологія хребта (С=0,48), при якій псевдокардіалгія зустрічається в 12,92 рази частіше (р<0,001). Ерозивна ГЕРХ також асоційована з псевдокардіалгічним синдромом (р<0,01), при наявності болю за грудиною слід також очікувати килу СОД (р<0,05). Орофарингеальний та оториноларингологічний синдроми мають достовірну асоціацію з ерозивними змінами СО стравоходу (р<0,001), супутньою патологією хребта (р<0,001) і килою СОД (р<0,01). Бронхолегеневий синдром розвивається переважно при килі СОД (р<0,001), вертебропатології (р<0,05) та ерозіях СО стравоходу (р<0,05).
Отже, основними предикторами розвитку атипових проявів при ГЕРХ є ерозивні зміни СО стравоходу, супутня кила СОД, патологія хребта. Найбільш впливовим предиктором класичних і атипових проявів у цілому є супутня патологія хребта, її вплив на клінічний перебіг ГЕРХ спостерігався при статистичному аналізі всіх синдромів (р<0,05–0,001). Саме тому слід звернути увагу на особливості клінічного перебігу ГЕРХ при патології хребта.
Для дослідження особливостей перебігу ГЕРХ при патології хребта обстежено 110 хворих та 20 осіб контрольної групи. Патологію хребта виявлено у 91 обстеженого (82 хворих і в 9 осіб контрольної групи): остеохондроз у 68 хворих (89,47%), остеопороз – у 42 випадках (55,26%), спондилоартроз – у 52 осіб (68,42%), спондильоз та лігаментоз – у 13 (17,11%) та 9 (11,84%) хворих.
У хворих на ГЕРХ при супутній патології хребта більшість тригерних пунктів була в м’язах, що іннервуються сегментами С4-7, Тh2-6, Тh10-12. Пальпація тригерних ущільнень призводила до посилення симптомів ГЕРХ (печії, псевдокардіалгії, відчуття загрудинного „комка”). Кількість тригерних пунктів у хворих на ГЕРХ при супутній патології хребта (46,43±3,47) була достовірно вищою (р<0,05), ніж у хворих без такої патології (16,67±2,85). Функціональні блоки хребтових сегментів виникали внаслідок міофіксації при наявності супутньої патології хребта, їх кількість була достовірно (р<0,05) вищою (5,30±0,35) порівняно з особами без вертебральної патології (3,56±0,87).
При захворюваннях хребта ГЕРХ зустрічається в 3,58 разів частіше, але вертебральну патологію не можна вважати її етіологічним чинником. При наявності кили СОД в 7,79 разів частіше діагностується ГЕРХ, ніж за її відсутності, але зв’язок між килою СОД та ГЕРХ є слабким, не знайдено взаємозв’язку між наявністю HР та ГЕРХ.
Ерозивну ГЕРХ при патології хребта виявляли в 13,65 разів частіше, патологія хребтових сегментів може була причиною ерозивних пошкоджень СО (р<0,05). Розвиток ерозивної ГЕРХ пов’язаний (р<0,05) також з наявністю кили СОД. HР не може бути ні протективним фактором, ні предиктором виникнення рефлюкс-езофагіту (р>0,05).
Виникнення кили СОД як одного з факторів, асоційованого з ерозивною ГЕРХ (р<0,05) та СБ (р<0,05), зумовлено супутньою патологією хребта (р<0,001). При вертебрологічних захворюваннях кила СОД діагностувалась в 20,61 разів частіше. Патологія хребта і кила СОД, причетні до більш важкого перебігу ГЕРХ, розвитку ерозивних змін СО та СБ (р<0,05).
За даними добового езофаго-рН-моніторингу у хворих на ГЕРХ з супутньою патологією хребта спостерігається достовірно більша кількість nW^4 (75,86±9,94 проти 123,94±9,59; р<0,01) та n1W^4 (3,11±0,71 проти 7,92±0,89; р<0,001), порівняно з хворими без патології хребта. Кислотно-пептична агресивність рефлюксату за показниками рНХ, ІрН(8-5), ІрН(4-2) достовірно вища при супутній патології хребта (p<0,001), особливо в горизонтальному положенні, що проявляється у вигляді патологічних змін показників рНХ, nW^4, n1W^4, ІрН(8-5), ІрН(4-2) (р<0,01). Кількість лужних рефлюксів залежить від наявності супутньої патології шийно-грудного відділу хребта (р<0,001), але точність їх реєстрації знижується за рахунок потужної кислотно-пептичної агресії рефлюксату.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок