Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами

особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами / сторінка 7

Назва:
особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,88 KB
Завантажень:
477
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Отже, у хворих на ГЕРХ з супутньою патологією хребта слід очікувати збільшення агресивних потенцій рефлюксату та зменшення захисних властивостей внутрішньостравохідного середовища і, як наслідок, – більш важкий перебіг основного захворювання. У хворих з патологічним кислотним рефлюксом у нічний час необхідно з’ясовувати наявність супутньої патології хребта, яка може асоціюватися з іншими патогенними факторами, наприклад – килою СОД (С=0,34; р<0,001), ускладнюючи перебіг ГЕРХ (С=0,42; р<0,001).
При патології хребта часто розвивається резистентність терапевтичної патології до фармакологічного лікування (Колісник П.Ф., 2002). Тому нами було досліджено особливості терапії ГЕРХ при супутній вертебропатології. Патологія хребта впливає на моторну функцію стравоходу, шлунка, діафрагми, тому у пацієнтів першої групи ми вивчали ефективність дії прокінетиків.
Застосування домперидону в дозі 10 мг 4р/д за 20 хв. до прийому їжі у хворих на ГЕРХ протягом 7,00±0,32 днів лікування призводило до значного (р<0,001) зниження рНХ (з 6,08±0,01 до 5,87±0,01), при цьому спостерігалась тенденція до зменшення nW^4, n1W^4, nWv7, n1Wv7, але не відбувалось покращення інших показників езофаго-гастро-рН-моніторингу (р>0,05), що підтверджує доцільність використання в лікуванні ГЕРХ ІПП, тим більше, що за даними гастро-рН-моніторингу спостерігалось закислення порожнини шлунка при застосуванні домперидону. Відсутність фармакодинамічного ефекту домперидону спостерігалась у 33,3% хворих.
Прийом ланзопразолу в дозі 30 мг за 40 хв до сніданку на 7 добу призводив до зниження рНХ з 5,58±0,01 до 5,35±0,01 (р<0,001), зростання показника рНminХ з 1,73±0,12 до 2,27±0,23, зменшення nW^4 з 105,87±19,35 до 52,20±17,12 (р<0,05), була тенденція до зниження рНmaxХ, n1W^4, nWv7, n1Wv7. При порівнянні динаміки показників езофаго-рН-моніторингу в горизонтальному та вертикальному положеннях спостерігалось достовірне збільшення кислотно-пептичної агресивності рефлюксату в нічний час, що пов’язано з недостатнім кислотоблокуючим ефектом препарату, а також недостатньою тривалістю дії ланзопразолу в дозі 30 мг у хворих на ГЕРХ при супутній патології хребта.
Достатній фармакодинамічний ефект спостерігався у 7 (46,67%) хворих, задовільний – у 2 (13,33%). Відсутність фармакодинамічного ефекту від ланзопразолу протягом 7 діб була у 6 (40,00%) хворих, у 5 з них зростала кислотно-пептична агресивність рефлюксату в нічний час. Клінічна ефективність препарату була задовільною в 13 (86,67%) хворих, він добре переноситься і може використовуватись для тривалої терапії, але у хворих на ГЕРХ атипові прояви були резистентними до ланзопразолу в 40% випадків.
На 7 добу прийому пантопразолу в дозі 40 мг за 40 хв. до сніданку спостерігалось достовірне (р<0,001) збільшення рНХ з 5,76±0,01 до 6,53±0,01, знижувався відсоток ІрН(8-5) з 7,09±1,92 до 0,96±0,96 (р<0,001), зростала частка ІрН(1-0) з 10,38±5,84 до 28,62±13,13 (р<0,05), зменшувались nW^4 (з 90,67±13,65 до 11,87±10,00) та n1W^4 з 3,67±1,59 до 0,30±0,30 (р<0,001), зростав n1Wv7 з 6,33±3,71 до 16,73±7,52 (р<0,05) і nWv7 (р>0,05), що обумовлено наявністю супутньої патології хребта (р<0,05). Клінічна ефективність пантопразолу була найвищою (93,33%), але резистентність атипових проявів була в 40% випадків.
На 7 добу застосування пантопразолу в дозі 40 мг за 40 хв. до сніданку та домперидону в дозі 10 мг 4 р/д за 20 хв. до прийому їжі збільшувався (р<0,001) рНХ з 5,24±0,01 до 5,49±0,01 і рНminХ з 1,37±0,32 до 2,49±0,66 (р<0,01), зменшувався nW^4 з 138,13±41,60 до 51,13±37,80 (р<0,01), була тенденція до зниження показників рНmaxХ, n1W^4 та n1Wv7, збільшення nWv7 (р>0,05). Клінічна ефективність даної схеми була нижчою, ніж при монотерапії пантопразолом, атипові прояви ГЕРХ були також резистентними в 40% осіб.
З метою дослідити ефективність вертебрологічного лікування обстежено 15 хворих на ГЕРХ з супутньою патологією хребта з резистентністю до фармакотерапії. Функціональні блоки хребтових сегментів усували за допомогою прийомів мануальної терапії.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок