Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: МОНОЛОГ ПЕРСОНАЖА ЯК РІЗНОВИД ЗОБРАЖЕНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі англомовної художньої прози)

МОНОЛОГ ПЕРСОНАЖА ЯК РІЗНОВИД ЗОБРАЖЕНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі англомовної художньої прози) / сторінка 4

Назва:
МОНОЛОГ ПЕРСОНАЖА ЯК РІЗНОВИД ЗОБРАЖЕНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі англомовної художньої прози)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,13 KB
Завантажень:
296
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

Детермінантами змісту монологу виступають змістовно-концептуальна інформація, авторський концепт твору, а також особистість персонажа-відтворювача монологу. Монолог персонажа має такі риси: 1) належність одній особі; 2) протяжність (мінімум п’ять речень для вимовленої форми монологу та три – для внутрішнього монологу); 3) семантична і структурно-композиційна цілісність, яка визначається наявністю семантичних зв’язків між його одиницями та елементами (у послідовних реченнях повторюється одна й та ж тема при різних ремах, або рема попереднього речення стає темою наступного); 4) змістова закінченість, що визначається наявністю узагальнюючого вислову у заключній частині або дієслова, що вказує на зупинку мовлення, і залежить від комунікативної поведінки адресата та зовнішнього контексту у вигляді авторського мовлення, яке може свідчити чи то про неспроможність або нездатність персонажа закінчити монолог, чи то акцентувати його закінчення; 5) відносна автономність, що визначається ступенем зверненості монологу (звернені монологи мають меншу відносну автономність змісту, ніж ті, що є усамітненими або внутрішніми) та характером інформації (переважання інформації загально-філософського характеру робить монолог більш-менш незалежним від ситуації, в якій він виникає); 6) модальність, що поглинає цільову комунікативну установку адресанта монологу і оцінку; 7) складна модель адресованості, котра визначається особливостями художньої комунікації.
У другому розділі “Комунікативні властивості монологу персонажа” окреслюються комунікативні ситуації, в котрих може здійснюватися монолог персонажа, відносно яких виділяються різні комунікативні типи монологів, вивчаються засоби вербального впливу монологу на адресата-персонажа. Визначаються моделі адресантно-адресатної спрямованості монологів у різних комунікативних ситуаціях. Виділяються комунікативні типи звертань та оцінок та розглядається їхнє функціонування у виділених монологах. Досліджуються лінгвістичні засоби вираження психо-емоційного стану персонажа при здійсненні монологу.
Монолог персонажа було виділено в таких комунікативних ситуаціях: 1) при усамітненні персонажа, що розуміється як акт автокомунікації; 2) в ситуації зображеної групової комунікації, коли персонаж промовляє монолог, звертаючись до неозначеної великої кількості слухачів; 3) при діалогічному та полілогічному спілкуванні персонажів.
Кількісний та порівняльний аналіз виникнення монологу персонажа у названих ситуаціях персонажного спілкування показав, що найбільшою є група монологів, які виникають при діалогічному спілкуванні персонажів, що становить 57,5% від загальної кількості досліджуваних монологів. Другу велику групу становлять монологи, які виникають у ситуації, котра визначається як полілогічне спілкування, що дорівнює 37,8% від загальної кількості. Група монологів, що визначається як автокомунікація, є значно меншою порівняно з розглянутими вище. Вона становить 2,9% від загального корпусу досліджуваних монологів. Менш за все було зареєстровано монологів, які представляють мовлення в ситуації зображеної групової комунікації, що становить 1,8% від загальної кількості.
Подальше дослідження монологу персонажа націлене на розгляд причин його появи в ситуаціях персонажного спілкування.
При створенні діалогу майже однаковою мірою діють два, а у полілозі – декілька (три і більше) суб’єктів мовлення, що свідчить про комунікативну рівновагу, тобто відносно однакову комунікативну активність персонажів, при котрій відмічається тісний змістовий зв’язок між їхніми послідовними репліками, постійне виявлення і зняття інформаційного розриву та нерозуміння, коли персонаж почергово виступає то як слухач, то як мовець.
При порушенні комунікативної рівноваги в ситуації персонажного спілкування відбувається зсув у бік підвищення комунікативної активності одного з персонажів у зв’язку з необхідністю чи бажанням: 1) передати нову інформацію, 2) здійснити вплив на іншого персонажа, з метою переконати його виконати дію, 3) вплинути на психо-емоційний стан адресата, 4) самовисловитися.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: МОНОЛОГ ПЕРСОНАЖА ЯК РІЗНОВИД ЗОБРАЖЕНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі англомовної художньої прози)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок