Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: МОНОЛОГ ПЕРСОНАЖА ЯК РІЗНОВИД ЗОБРАЖЕНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі англомовної художньої прози)

МОНОЛОГ ПЕРСОНАЖА ЯК РІЗНОВИД ЗОБРАЖЕНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі англомовної художньої прози) / сторінка 6

Назва:
МОНОЛОГ ПЕРСОНАЖА ЯК РІЗНОВИД ЗОБРАЖЕНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі англомовної художньої прози)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,13 KB
Завантажень:
296
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

2) Переконуючий монолог персонажа виявляється в ситуаціях діалогічного і полілогічного спілкування персонажів та в ситуації зображеної групової комунікації. Його виникненню сприяє ситуація, що визначається як конфліктна. Умовами появи такого монологу є розбіжності і суперечності, що ведуть до непорозуміння у процесі спілкування. Монолог має спонукальну домінанту та комунікативну установку переконати адресата виконати вербальну або невербальну дію. В ньому наявним є аргументативне викладення змісту, логічний розвиток думки з приводу певної теми або проблеми. У синтаксичній організації виділяються висловлювання в наказовому способі, що містять прохання, накази, поради; виявляються конструкції з модальними словами та їхніми еквівалентами, які підсилюють категоричність вислову; невласне-пряма мова та цитати, що мають сприяти переконанню; риторичні запитання та окличні речення, речення з умовними підрядними. Загальна кількість переконуючих монологів нараховує 425 одиниць. У протилежність до інформативного монологу ініциатива в переконуючому монолозі завжди належить персонажу, який вимовляє монолог.
3) Афективний монолог персонажа, відмінною рисою якого є те, що він може відзначатися як в ситуаціях персонажного спілкування при наявності конфліктної ситуації, так і в ситуації усамітнення персонажа. У групі монологів, що визначаються як афективні (142 одиниці), переважно відмічаються ті, що здійснюються в ситуаціях персонажного спілкування (117 монологів). Вони є зверненими до персонажа (персонажів) та передають йому певну інформацію, яка має пояснити особливості психо-емоційного стану персонажа-адресанта монологу, оскільки при емоційному збудженні він бажає знайти співчуття, підтримку або викликати емоційний відгук в іншого персонажа. Внутрішні монологи (25 одиниць) мають самоспрямований характер та представляють думки персонажа, що сприяють розкриттю його внутрішнього світу. В афективному монолозі зустрічаються як розгорнуті висловлювання, так і неповні речення, елементи експресивного синтаксису: повтори, еліптичні конструкції різних типів, окличні слова і речення, риторичні запитання, вигуки.
4) Генеративний монолог персонажа, який є узагальненим вираженням точок зору персонажа і автора, завжди має графічні ознаки персонажного мовлення (усього було виділено 58 монологів). В подібному монолозі логічно розвивається складна думка з приводу певної теми або проблеми, яка не має чіткого тематичного зв’язку з ситуацією спілкування. Персонаж розмірковує про глобальні проблеми людства, національні та географічні особливості окремих країн, наводить суто наукові викладки. Генеративний монолог виявляється в ситуаціях персонажного спілкування (46 одиниць) та в ситуації усамітнення (12 одиниць). В ньому відмічаються елементи інформування, переконання та афективного мовлення, адресатом яких є як персонаж, у присутності якого він висловлюється, так і ймовірний читач твору. В названому типі монологу відмічаються повні та неповні речення, повтори, невласне-питальні та окличні речення.
Ситуативна обумовленість монологу персонажа є визначальною при дослідженні його адресантно-адресатних моделей, що нараховують сім різновидів, які є віддзеркаленням особливостей літературної комунікації. Проведення кореляції між виділеними адресантно-адресатними моделями та монологами розглянутих вище типів довело, що:
1) в ситуації виникнення монологу з діалогу адресантно-адресатні стосунки можна представити у вигляді двох моделей: простої А>Б (інформативний, переконуючий, афективний монологи), в котрій персонажне спілкування більшою мірою імітує природню комунікацію, та складної, де відмічається поєднання голосів автора твору (Я) і персонажа (А) у ролі адресанта монологу та персонажа (Б) разом із читачем твору (Ч) у ролі адресата монологу ЯА>БЧ (генеративний монолог);
2) адресантно-адресатні стосунки, що має монолог, який виявляється в ситуації полілогічного спілкування, нараховує два різновиди: модель А(В)>Б (інформативний, переконуючий, афективний монологи), яка позначає ситуацію, коли персонаж, що є адресантом монологу, виражає точку зору, що співпадає з тою, яку має інший персонаж (В); модель А>Б(ВГ) (інформативний, афективний монологи), що позначає ситуацію, коли персонаж-адресант монологу звертається до інших персонажів чи то на власні імена почергово, чи то до усіх одразу, за допомогою слів fellows, folks, friends;
3) модель А>К (інформативний та переконуючий монологи) позначає зображену групову комунікацію, коли персонаж вимовляє монолог у присутності великої кількості персонажів (К);
4) ситуація автокомунікації, в котрій відмічається афективний та генеративний монолог, може бути представлена двома моделями: моделью ЯА>Ч, в якій при вимовленні усамітненого монологу позиції автора твору і адресанта монологу поєднуються, оскільки адресатом подібного монологу стає читач, та моделлю А , котра позначає внутрішнє мовлення персонажа.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: МОНОЛОГ ПЕРСОНАЖА ЯК РІЗНОВИД ЗОБРАЖЕНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі англомовної художньої прози)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок