Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, БУДОВИ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА ПРИ ІНТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ СОЛЯМИ СВИНЦЮ (анатомо-експериментальне дослідження)

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, БУДОВИ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА ПРИ ІНТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ СОЛЯМИ СВИНЦЮ (анатомо-експериментальне дослідження) / сторінка 4

Назва:
ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, БУДОВИ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА ПРИ ІНТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ СОЛЯМИ СВИНЦЮ (анатомо-експериментальне дослідження)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,57 KB
Завантажень:
65
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Забір матеріалу здійснювали відразу ж після народження. Усього морфометрично досліджували кістяк 28-ми новонароджених тварин. У роботі використовували класичний метод фарбування кістяка алізариновим червоним (Даусон, 1926). Кістяк вивчали під мікроскопом МБС-1 при збільшенні в 16 разів. Реєстрували розміри первинних точок скостеніння.
З метою дослідження проліферації та диференціювання остеогенних клітин кісткової тканини було сформовано 5-ту групу тварин, що складалася з контрольної й експериментальної серій. Для дослідження застосовували ізотоп 3Н-тимідин (мічений тритієм тимідин). Досліди з однократним введенням 3Н-тимідина (6-а група) проводилися з метою простежити динаміку мітотичних циклів ДНК-синтезуючих клітин у зонах остеогенезу, визначити особливості розподілу радіонукліду за інтенсивністю мічення в різний термін після ін'єкції 3Н-тимідина. Матеріал для дослідження (стегнові кістки) відбирали через 1, 24 і 48 годин і 5 днів з моменту введення радіонукліда. Тваринам 5-ої групи вводили багаторазово 3Н-тимідин (методика насичення). Цей метод дає можливість встановити кількість проліферуючих клітин у популяції (проліферативний пул), а також визначити загальну тривалість мітотичного циклу і періоду синтезу ДНК.
Здійснення експерименту відбувалося відповідно до вимог Європейської конвенції по роботі з експериментальними тваринами. Усі щурі утримувалися в стандартних умовах віварію. Під час експерименту проводилося спостереження за динамікою маси тіла піддослідних тварин кожні 10 днів. По закінченні термінів експерименту (через 30, 90, 180 днів) тварин декапітували під ефірним наркозом. Проводили скелетування, звільняючи від м`яких тканин великогомілкову, тім'яну кістки та третій поперековий хребець. Кістки зважували на торсійних вагах „ВТ-500” із точністю до 1 мг. Програма остеометрії для довгих трубчастих кісток включала показники найбільшої ширини проксимального та дистального епіфізів, передньозаднього розміру середини діафіза, максимальну довжину кістки і ширину середини діафіза. У тім'яній кістці та хребці вимірювали габаритні розміри: довжину, ширину і товщину (Duerst, 1926).
Для гістологічного дослідження брали фрагменти проксимального епіфіза і середини діафіза великогомілкової кістки, які фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, декальцинували в 5% розчині мурашиної кислоти, зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації і толуолі, заливали в парафінові блоки. Парафінові гістологічні зрізи товщиною 10 - 15 мкм забарвлювали гематоксилін-еозином. Мікроморфометричне дослідження зрізів проксимального епіфізарного хряща великогомілкових кісток здійснювали за допомогою комплексу для морфометрических досліджень з цифровою обробкою отриманих даних.
Морфометрію епіфізарного хряща проводили за такою програмою: загальна ширина, ширина індиферентної, проліферативної і дефінітивної зон. Також визначали відсоткове співвідношення клітинних елементів і міжклітинної речовини епіфізарного хряща, частку первинної спонгіози.
Хімічне дослідження кісток складалося з визначення відсотково-ваговим методом співвідношення між органічною і неорганічною частинами кістки, її вологонасиченість. Отриману золу розтирали в фарфоровій ступці і зберігали в герметичних мікропробірках.
Вміст свинцю, кальцію, магнію, калію і натрію визначали атомно-абсорбційним методом з електротермічною атомізацією на атомно-абсорбційному спектрофотометрі “Перкін-Елмер”, модель 3030 Z з електротермичним атомізатором HGA-600. Відсотковий вміст фосфору визначали на спектрофотометрі “СФ-26”. Дослідження проводилося в повній відповідності з інструкціями до цих приладів.
Дані, отримані в результаті дослідження, оброблялися з використанням методів варіаційної статистики. Вірогідною вважали імовірність помилки менше 5 % (р<0,05).
Для ультраструктурних досліджень методом трансмісійної електронної мікроскопії шматочки дистального епіфізарного хряща довгої трубчастої кістки послідовно фіксували в 2,5 % розчині глютаральдегіду на 0,1 М фосфатному буфері (рН 7,4), дофіксовували у 1 % розчині осмійної кислоти.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, БУДОВИ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА ПРИ ІНТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ СОЛЯМИ СВИНЦЮ (анатомо-експериментальне дослідження)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок