Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, БУДОВИ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА ПРИ ІНТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ СОЛЯМИ СВИНЦЮ (анатомо-експериментальне дослідження)

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, БУДОВИ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА ПРИ ІНТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ СОЛЯМИ СВИНЦЮ (анатомо-експериментальне дослідження) / сторінка 9

Назва:
ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, БУДОВИ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА ПРИ ІНТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ СОЛЯМИ СВИНЦЮ (анатомо-експериментальне дослідження)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,57 KB
Завантажень:
65
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
У зоні первинного остеогенезу спостерігаються порожнини резорбції, по краях яких розташовані остеокласти. Деякі порожнини зливаються разом, утворюючи печери неправильної форми. Хрящові трабекули глибше проникають у кістковомозкову речовину, ніж у інтактних тварин, що свідчить про пригнічення процесів осифікації. Така глибока перебудова структури кістки регресивного характеру під дією свинцевої інтоксикації зумовлена дисбалансом між інтенсивністю біосинтезу основних органічних компонентів кісткового матриксу та зниженням процесів мінералізації кістки, що підтверджує думку деяких авторів про наявність тісного взаємозв'язку двох зазначених процесів (Касавіна Б.С., Торбенко В.П., 1979).
Під впливом умов експерименту на 30-у добу у щурів, що отримували поряд з ацетатом свинцю препарат “Магне-В6”, збільшується загальна ширина епіфізарного хряща тварин щодо контролю на 4,5 % (р>0,05). Це відбувається здебільшого за рахунок збільшення проліферативної зони. Нами відзначено чітко зоновану будову епіфізарного хряща. Проліферативна зона представлена клиноподібної форми хондроцитами, що накладаються один на одний у вигляді “монетних стовпчиків”. Кількість хондроцитів у стовпчиках зони проліферації – 7-12. Прошарки основної речовини хряща незначно збільшені щодо контролю. Дефінітивна і деструктивна зони зберігають будову, властиву інтактним тваринам.
Зі збільшенням терміну експерименту відбувається прогресуюча деструктуризація епіфізарного хряща щурів 3-ї серії, і на 180-й добі він практично не відрізняється від такого у тварин, отруєних ацетатом свинцю. Таким чином, дані світлової мікроскопії та морфометрії епіфізарного хряща свідчать, що зі збільшенням тривалості експерименту рівень корекції препаратом “Магне-В6” остеотоксичної дії солей свинцю падає.
При дослідженні епіфізарного хряща тварин 2-ї серії на субмікроскопічному рівні методами трансмісійної та растрової електронної мікроскопії нами відзначено найбільш виражені зміни клітин і міжклітинної речовини в зоні проліферації. У ній значно зростає число хондроцитів, що мають електроннощільну цитоплазму. Клітини мають менші розміри, ніж у нормі, різко сплющену форму. Ядра їх невеликі, з гомогенно-темною каріоплазмою. Цитоплазма має невеликий обсяг і містить щільно розташовані канальці гранулярного ендоплазматического ретикулума, невелика кількість рибосом і полісом. Окремі області ендоплазматичної мережі фрагментовані. Мітохондрії нечисленні. В основній частині мітохондрій виявляється темний матрикс, невелика кількість коротких крист. Окремі мітохондрії ущільнені чи вакуолізовані. Недостатньо виявляються структури пластинчастого комплексу Гольджі, що складаються з розширених цистерн і осміофільних елементів. Аутофагосомоподібні структури свідчать про виснаження резервного потенціалу клітини, руйнування її мембранних компонентів і, як наслідок, – руйнування органел. Внутрішньоклітинні органели хондроцитів цієї зони малоконтрастні. У частини хондроцитів відзначено часткову резорбцію органел і появу безструктурних зон, що містять великі вакуолі. У цитоплазмі з'являються зони “просвітління”, що може бути пов'язане з набряком клітин і зниженням їх біосинтетичної активності.
Для виявлення й оцінки активності клітинної проліферації довгих трубчастих кісток використовували ізотоп 3Н-тимідин (5-а і 6-а група тварин).
При одноразовому міченні ДНК-синтезуючих клітин шляхом введення 3Н-тимідину виявлено особливості проліферативної активності цих клітин. У зоні остеогенезу хондроцити утворюють хрящові трабекули з диференціюванням остеобластів і продукуванням органічного компоненту кісткового матриксу. У цих ділянках кістки визначаються максимальні значення індексу мічених ядер (ІМЯ, %) остеобластів при експозиції 48 годин після введення 3Н-тимідину у тварин контрольної (1-а серія) і при експозиції 24 години у тварин експериментальної (2-а серія) груп.
Середня інтенсивність мічення клітин через 1 годину після введення 3Н-тимідину має максимальне значення – 16,28 зерен срібла.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, БУДОВИ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА ПРИ ІНТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ СОЛЯМИ СВИНЦЮ (анатомо-експериментальне дослідження)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок