Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ОБГРУНТУВАННЯ І РОЗВИТОК СИНГУЛЯРНОЇ МОДЕЛІ ДИФРАКЦІЇ

ОБГРУНТУВАННЯ І РОЗВИТОК СИНГУЛЯРНОЇ МОДЕЛІ ДИФРАКЦІЇ

Назва:
ОБГРУНТУВАННЯ І РОЗВИТОК СИНГУЛЯРНОЇ МОДЕЛІ ДИФРАКЦІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
34,10 KB
Завантажень:
108
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ФІЗИКИ
АНОХОВ СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ
 
УДК 535.2:621.373.826
ОБГРУНТУВАННЯ І РОЗВИТОК
СИНГУЛЯРНОЇ МОДЕЛІ ДИФРАКЦІЇ
01.04.05 - оптика, лазерна фізика
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора фізико-математичних наук
Київ – 2001


Дисертація є рукописом.
Робота виконана у Міжнародному центрі “Інститут прикладної оптики”
Національної академії наук України.
Науковий консультант:
доктор фізико-математичних наук, професор
Хижняк Анатолій Іванович
Tellabs Operations Inc. (USA).
Офіційні опоненти:
доктор фізико-математичних наук, професор
Обуховський В’ячеслав Володимирович
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
професор кафедри математики і теоретичної радіофізики
радіофізичного факультету;
доктор фізико-математичних наук, професор
Овандер Лев Миколайович
Житомирський інженерно-технічний інститут, завідувач кафедри;
доктор фізико-математичних наук
Яценко Леонід Петрович
Інститут фізики НАН України, провідний науковий співробітник.
Провідна установа:
Інститут фізики напівпровідників НАН України, м. Київ.
Захист відбудеться “ 22 ” листопада 2001 р. о 1430 на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.159.01 при Інституті фізики НАН України
за адресою: 03650, м. Київ, проспект Науки, 46.
З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту фізики
НАН України за адресою: 03650, м. Київ, проспект Науки, 46.
Автореферат розісланий 20 жовтня 2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат фізико-математичних наук Іщук В.А.




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Мотивація досліджень. Однією з показових особливостей представленої теми стала відсутність її початкової директивної постановки. Як можна дізнатися з будь-якого університетського підручника з оптики, сьогодні дифракція являє собою одне з найбільш вивчених хвильових явищ, для кількісного опису якого існує цілий ряд добре розвинених і доповнюючих один одного підходів. Внаслідок цього первинна мета проведеного дослідження ні в якій мірі не торкалася ідейної сторони даного явища, обмежуючись уточненням деяких особливостей роботи оптичного резонатора з апертурною щілиною. Однак, результати обробки отриманих експериментальних даних, як буде показано нижче, зробили подібну переорієнтацію неминучою.
Перші ознаки проблеми виявилися при аналізі дальнього поля звичайного лазера на неодимовому склі, де для виділення основної моди використовувалася внутрішньорезонаторна щілинна діафрагма. Детальні вимірювання параметрів структури, що спостерігається, виявили їх виразну невідповідність характеристикам того ж поля, обчисленого шляхом фур’є-перетворення селектованої моди. Спроби посилювання умов експерименту, як і аналітичне урахування дії різних факторів, присутніх або здатних бути присутніми в резонаторі і впливати на структуру поля, що формується, очікуваного прояснення не принесли, що лише підкреслило неординарність виявленого факту.
Для експериментального з'ясування причин вказаної невідповідності використовувалася характерна для активного резонатора чутливість до малої зміни його власних втрат. В умовах, що розглядаються, це конкретизувалося в дослідженні зв’язку розподілу поля, що спостерігалося, з шириною внутрішньорезонаторної щілини при накачці лазера, близькій до порогової. Як показала обробка результатів численних вимірювань, шуканий феномен потрібно було зв'язувати з присутністю в дальньому полі пари невідомих хвильових компонент, що розходяться від кожної з кромок щілини і зсунених по фазі на відносно самої дифрагуючої хвилі.
У той же час аналіз існуючої великої кількості літератури з дифракції виявив дві вельми істотні обставини:
1. Протягом останніх трьох-чотирьох десятиріч (знаменних появою і поширенням лазерних джерел) в оптиці все настирливіше звучить теза про незадовільність існуючої моделі дифракції, при цьому зі збільшенням числа експериментальних фактів, що не знаходять пояснення в рамках теорії Френеля-Кірхгофа, все частіше більш конструктивною в цьому відношенні виявляється дифракційна концепція Юнга-Рубіновича.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 



Реферат на тему: ОБГРУНТУВАННЯ І РОЗВИТОК СИНГУЛЯРНОЇ МОДЕЛІ ДИФРАКЦІЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок