Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: Патогенні та мутагенні властивості вірусів озимої пшениці і можливість їх використання в селекційній практиці Патогенні та мутагенні властивості вірусів озимої пшениці і можливість їх використання в селекційній практиці

Патогенні та мутагенні властивості вірусів озимої пшениці і можливість їх використання в селекційній практиці Патогенні та мутагенні властивості вірусів озимої пшениці і можливість їх використання в селекційній практиці / сторінка 6

Назва:
Патогенні та мутагенні властивості вірусів озимої пшениці і можливість їх використання в селекційній практиці Патогенні та мутагенні властивості вірусів озимої пшениці і можливість їх використання в селекційній практиці
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,09 KB
Завантажень:
323
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
4).
Таблиця 4.
Частота мутацій в М2 в залежності від вірусного впливу на продуктивність рослин озимої пшениці в М1 |
Маса зерна | Кількість | Процент
Сорт | Обробка | з рослини М1, | мутантних | мутантних
% до | рослин | рослин
контролю | М2 | М2
Миронівська 61 | ВCМП | 23,5 | 66/720 | 9,2*
ВЖКЯ | 26,7 | 148/833 | 17,7*
Flamura | ВCМП | 26,2* | 16/704 | 2,3
ВЖКЯ | 14,2* | 8/847 | 0,9
* - відмінності статистично значимі (р<0.05)
Отже, між чутливістю вихідного матеріалу до вірусної мутагенної дії і мутабільністю можуть існувати різні залежності, що має місце і при дії фізико-хімічних мутагенів (Сальникова, 1975) і ефективність вірусо-індукованої мінливості, як і в інших випадках індукованого мутагенезу, очевидно, регулюється різноманітними факторами на клітинному, тканинному і організменному рівнях.
Прояв та успадкування вірусо-індукованих мутантних ознак. Досліджувані генотипи відрізняються деякими особливостями прояву вірусо-індукованих мутацій. На прикладі домінантної мутації — безостість — у сорту Flamura показано, що індукований вірусами мутагенез призводить до утворення різного мутантного сектора: очікуване утворення сімей з домінантним характером відношень (розщеплення 3:1) відбувається набагато рідше, ніж сімей з нестачею мутантного фенотипу (розщеплення 1:1, 1:3) (табл. 5). Можливо, зменшення мутантного сектора зумовлюється різною чутливістю до мутагенної вірусної дії рослинної популяції сорту (Дубинин, 1985;), а також різною ефективністю диплонтної та гаплонтної селекції (Шевченко, 1981).
Таблиця 5.
Характер прояву в М2 безостих мутантів, індукованих мутагенною дією вірусів озимої пшениці у сорту Flamura
Ознаки | Очікувані відношення
3:1 | c2 | Р | 1:1 | c2 | Р | 1:3 | c2 | Р
Безості в M2 | 60 | 0,03 | 0,9-0,8 | 99 | 0,04 | 0,9-0,8 | 189 | 0,39 | 0,6-0,5
Остисті в M2 | 21 | | | 102 | | | 576 |
% від числа | 4,5 | 15,9 | 79,6
мутантних |
сімей М2 |
У сорту Миронівська 61 спостерігалось утворення в М2 сімей з повністю мутантним фенотипом. Причому за зміненими ознаками вони часто подібні мутантним рослинам, що виявляються в сім’ях з мутантами. Дане явище досить рідкісне при хімічному та фізичному мутагенезі, оскільки більшість мутантних ліній в М2 розщеплюються на вихідні і мутантні форми. Вірусна індукція ранньої константності у мутантів нагадує дію етиленіміну (Эйгес, 1973). Виникнення повністю мутантних сімей може відбуватись за рахунок соматичного кросинговеру; внаслідок дії диплонтного і гаплонтного добору, які надають перевагу мутантним клітинам перед немутантними; в результаті одночасного порушення в обох нитках ДНК (Эйгес, 1973; Салганик, 1987).
Основна частка змінених ознак успадковувалась в М3. Лише деякі напівкарликові та низькорослі форми в М3 досягали показників висоти контролю. Очевидно, їх низькорослість була наслідком сильної депресивної вірусної дії на рослини М1. Не успадко-ву-вались також деякі форми з булавовидним колосом та форми з додатковими колосками.
Характер успадкування визначається типом мутантної ознаки. Так, у сорту Flamura найбільш мутабільною виявилась ознака — безостість. Виходячи з домінантного характеру даної ознаки, в М3 відбувається розщеплення на безості/остисті форми у відношенні 3:1. В М4 потомство остистих рослин константно зберігало ознаку остистість. При цьому такі лінії відрізнялись від вихідного сорту за іншими ознаками (висота рослин, структура колоса), які супроводжували безостість при прояві в М2, що вказує на те, що їх утворення відбувалось, очевидно, внаслідок мутування блока генів.
Більшість ліній (57 із 87), отриманих від безостих в М3 рослин, розщеплюються в М4, як і в М3, на безості/остисті рослини у відношенні 3:1. У 30 із 87 ліній безостість перебувала в гомозиготному стані, що близько до теоретично розрахованого процента гомозиготності при моногенному розщепленні для третього покоління.
Таким чином, мутантні ознаки за винятком деяких морфозів успадковуються в М3 і наступних поколіннях. Характер успадкування залежить від типу мутантної ознаки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Патогенні та мутагенні властивості вірусів озимої пшениці і можливість їх використання в селекційній практиці Патогенні та мутагенні властивості вірусів озимої пшениці і можливість їх використання в селекційній практиці

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок