Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ ПЕРЕРОБКИ ВУГІЛЛЯ У ПІРОЛІЗНИЙ ГАЗ

Загрузка...

СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ ПЕРЕРОБКИ ВУГІЛЛЯ У ПІРОЛІЗНИЙ ГАЗ / сторінка 5

Назва:
СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ ПЕРЕРОБКИ ВУГІЛЛЯ У ПІРОЛІЗНИЙ ГАЗ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,05 KB
Завантажень:
79
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Розроблено принципи моделювання технологічного процесу переробки вугілля у піролізний газ як хіміко-теплового об'єкта. Запропоновано експериментально-аналітичний метод для побудови математичної моделі. Розглянутий технологічний процес як складний багатомірний багатозв'язний об'єкт із розподіленими параметрами за допомогою методу декомпозиції було розбито на три технологічних модулі (локальних об'єкти) різної розмірності з зосередженими параметрами. При цьому об'єкт розглядається як сукупність технологічних модулів (ТМ), див. рис. 2.
Рис. 2. Об'єкт управління як сукупність ТМ
Побудовано статичні моделі технологічних модулів. Приведено основні алгебраїчні і диференціальні рівняння, що описують фізичні процеси, які протікають в установці (1).
У системі рівнянь (1) прийняті наступні позначення: Uf – середня швидкість руху газового потоку; Uр – середня швидкість руху часток у зоні пневмотранспорту; GВ1 - подача палива (вугілля) в КШ; GП1 - подача первинного повітря; GП2 - подача вторинного повітря; GВАП - подача вапняку; GНК2 - подача напівкоксу з тракту повернення КЗЗ; ТНК2 - температура напівкоксу на виході тракту повернення КЗЗ; GВ2 - подача сировини (бурого вугілля); GНК - витрачання напівкоксу на виході піролізера; ТНК - температура напівкоксу на виході піролізера; GНК1 - відвід напівкоксу з тракту; – витрачання твердих часток потоку з зони пневмотранспорту; ІВ, ІНК, ІП – ентальпії вугілля, напівкоксу і повітря відповідно; – швидкість горіння; QT – теплота згоряння палива; - коефіцієнт виходу КЗЗ; SШ – площа зони киплячого шару; – в'язкість газу; р – щільність часток у шарі; dp – середній діаметр часток; – коефіцієнт опору; h – висота топки; d – діаметр зони пневмотранспорту; f – щільність газу в шарі; g – прискорення вільного падіння; kНК – коефіцієнт виходу напівкоксу; kКЗЗ – коефіцієнт виходу КЗЗ; kS – коефіцієнт, що враховує концентрацію сірки у киплячому шарі; f1(2) - нелінійна залежність виходу піролізного газу від температури напівкоксування; kВТ1, kВТ2, kВТ3 – коефіцієнти теплових втрат відповідних ТМ; сШ - теплоємність матеріалу шару.
Розроблено нелінійні динамічні моделі ТМ у вигляді системи нелінійних диференціальних рівнянь. Отримано спрощені лінеаризовані математичні моделі ТМ у вигляді диференціальних рівнянь і передатних функцій (рис. 3).
Рис. 3 Структури математичних моделей ТМ у вигляді ПФ: а) ТМ 1, б) ТМ 2, в) ТМ 3
Встановлено діапазони зміни параметрів ТП у робочих режимах, отримані моделі у відхиленнях.
Розроблені математичні моделі дозволили дослідити динамічні процеси в установці з переробки вугілля у піролізний газ, установити якість перехідних процесів, визначити канали взаємозв'язку, вхідні і вихідні координати.
Результати моделювання і експериментальних досліджень дозволили представити установку з переробки вугілля у піролізний газ як багатомірний багатозв'язний об'єкт управління.
Структури моделей окремих "елементарних" фізичних процесів, використаних при розробці комплексної моделі ТП переробки вугілля у піролізний газ, мають а основі експериментальні дослідження динамічних режимів хіміко-технологічних процесів на Авдіївському коксохімічному заводі.
Розроблено моделі окремих ТМ у просторі станів. Отримано комплексну модель усього об'єкта як сукупність моделей ТМ із урахуванням їх взаємозв'язку й взаємовпливу в просторі станів. При цьому об'єкт управління описується у векторно-матричній формі в вигляді лінійних диференціальних рівнянь стану:
(2)
де i - номер ТМ; xi(k) - вектор стану i-го ТМ розмірністю (ni1); ui(k) - вектор управляючих впливів i-го ТМ розмірністю (ri1); zi(k) - вектор входів i-го ТМ розмірністю (li1); Ai - матриця динаміки i-го ТМ розмірністю (nini); Вi - матриця управління i-го ТМ розмірністю (niri); Ei - матриця взаємозв'язку i-го ТМ розмірністю (nili),
і рівняннями виходу
(3)
де yi(k) - вектор керованих координат i-го ТМ розмірністю (mi1); Сi - матриця виходу i-го ТМ розмірністю (mini); Di - матриця входу i-го ТМ розмірністю (miri);
Вектор входів zi є лінійною комбінацією перемінних стану трьох ТМ:
(4)
Компоненти векторів, що входять до рівнянь (2) - (4), для технологічних модулів виглядають наступним чином:
ТМ 1.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ ПЕРЕРОБКИ ВУГІЛЛЯ У ПІРОЛІЗНИЙ ГАЗ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок