Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: РОСІЙСЬКА “ПОЛІТИКА ПОКРОВИТЕЛЬСТВА” ЩОДО ГРЕКІВ-ІММІГРАНТІВ В КІНЦІ XVIII – ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ СТ. (на матеріалах Херсонської губернії)

РОСІЙСЬКА “ПОЛІТИКА ПОКРОВИТЕЛЬСТВА” ЩОДО ГРЕКІВ-ІММІГРАНТІВ В КІНЦІ XVIII – ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ СТ. (на матеріалах Херсонської губернії) / сторінка 9

Назва:
РОСІЙСЬКА “ПОЛІТИКА ПОКРОВИТЕЛЬСТВА” ЩОДО ГРЕКІВ-ІММІГРАНТІВ В КІНЦІ XVIII – ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ СТ. (на матеріалах Херсонської губернії)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,60 KB
Завантажень:
383
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
намагалася стримати розвиток антитурецького руху на Балканах, домагаючись при цьому проведення Портою заходів, які б покращили становище її підданих. У підрозділі 2.3. “Від ворогування до оберігання: “політика покровительства” в умовах налагодження російсько-турецьких відносин” висвітлюється проміжок часу між Бухарестською мирною угодою 1812 р. та початком Грецької революції у 1821 р., коли імператор Олександр І після створення Священного Союзу та проголошення принципів консерватизму та легітимізму як основи міжнародних відносин в Європі слідував принципам оберігання та збереження цілісності Османської імперії. У підрозділі 2.4. “Вирішення Грецького питання під час Східної кризи 20-х рр. ХІХ ст.” розглянуто поступові дії царського уряду від офіційних заяв про засудження грецького визвольного повстання, розпочатого 1821 р., до російсько-турецької війни 1828–1829 рр. Після Адріанопольської мирної угоди 1829 р. та отримання Грецією незалежності (1830 р.) російська “політика покровительства” виходить на наступний етап у нових міжнародних умовах.
Розгляд зазначених подій дозволив зробити висновок про появу окремого напрямку зовнішньої політики Росії у Східному питанні – “політики покровительства” османськопідданим балканським жителям християнського віросповідання, проаналізувати його генезу, визначити амбівалентний характер: з одного боку – давність культурно-історичних зв’язків з балканськими народами та спільність віросповідання обумовлювали його появу, з іншого – мінливість двобічних російсько-турецьких стосунків на тлі загальноєвропейських обставин змушували Росію патронувати обережно, не впроваджуючи кардинальних змін на політичній мапі.
Третій розділ “Урядова політика сприяння міським грецьким громадам” складається з чотирьох підрозділів. У підрозділі 3.1. “Причини грецької еміграції та географія розселення греків на теренах сучасної України” розкрито причину – релігійний та економічний гніт, – що спонукала православне грецьке населення емігрувати за межі Османської імперії, подано оглядові відомості про масштабність процесу створення грецьких громад на території України за сприяння з боку російського уряду, який надавав привілеї, кошти, організовував переселення. У підрозділі 3.2. “Вплив “політики покровительства” на імміграційну політику Росії” уточнено причини, за якими царський уряд запрошував греків до переселення на нові землі. Еллінофільські тенденції у російському суспільстві, “Грецький проект”, релігійний догмат про взаємодопомогу одновірців-християн, необхідність заселення отриманих за російсько-турецькими мирними угодами земель спонукали російський уряд створювати умови для переселення греків. Але й тут проглядається вплив зовнішньополітичної ситуації на внутрішні процеси в Російський імперії. Вітання урядом грецьких іммігрантів під час російсько-турецьких воєн і зменшення імміграційного руху, зумовлене налагодженням двобічних відносин, яскраво доводять мінливість “політики покровительства” і наводять на думку, що грецька імміграція в Росію для останньої, насамперед, була політичною акцією і вже потім мала соціально-економічне підґрунтя. У підрозділі 3.3. “Міські грецькі громади на території Херсонської губернії” розглянуто заснування грецьких громад в Єлисаветграді, Херсоні, Миколаєві, Одесі; соціально-економічний, культурний розвиток та суспільно-політична діяльність одеської грецької громади як найважливішої на досліджуваній території. Комерційна заповзятливість, суспільна активність, просвітницький розвій одеських греків стали запорукою їхнього процвітання. Підрозділ 3.4. “Становище одеських греків під час Грецької революції 1821–1829 рр.” висвітлює заходи російського уряду щодо стримування революційних настроїв одеських греків. На документальній базі з’ясовуються нові факти про патріотичну діяльність греків у місті-колисці Грецької революції, їхні намагання допомогти повсталій Батьківщині, а також дії у відповідь місцевої адміністрації, яка за наказом імператора стримувала ці пориви.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: РОСІЙСЬКА “ПОЛІТИКА ПОКРОВИТЕЛЬСТВА” ЩОДО ГРЕКІВ-ІММІГРАНТІВ В КІНЦІ XVIII – ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ СТ. (на матеріалах Херсонської губернії)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок