Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я / сторінка 10

Назва:
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,05 KB
Завантажень:
354
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Переходячи до характеристики об’єктивної сторони злочинів проти трудових прав людини, автор зазначає, що вони являють собою суспільно небезпечні посягання на суспільні відносини, які складаються у процесі трудової діяльності людини. Саме об’єкт цих злочинів – трудові права людини – і детермінує особливості їх зовнішнього прояву.
Об’єктивна сторона злочинів проти трудових прав людини – це процес негативного впливу на ці суспільні відносини. Він починається дією або бездіяльністю особи, проходить у конкретних умовах місця, часу, обстановки із застосуванням певних способів, знарядь або засобів його вчинення. Закінчується цей процес настанням суспільно небезпечних наслідків, тобто шкідливих змін в об’єкті посягання, які повинні перебувати в необхідному причинному зв’язку з дією (бездіяльністю).
На відміну від об’єктивної сторони злочину, об’єктивну сторону складу злочину утворюють лише ті ознаки, що характеризують зовнішній акт злочинної поведінки, які передбачені нормою кримінального права. Тому цілком логічним є висновок дисертанта про те, що злочинні порушення законодавства про працю є злочинами з так званим формальним складом.
Аналізуючи склад злочину, передбачений ст. 172 КК України, дисертант підтримує положення про те, що звільнення працівника з роботи є незаконним не тільки у випадку порушення законних підстав звільнення, але й унаслідок недотримання порядку звільнення (наприклад, з ігноруванням рішення профспілки). Що ж стосується "іншого грубого порушення законодавства про працю", дисертант визнає недоцільним відмежування злочинного порушення законодавства про працю від незлочинного за допомогою оціночної ознаки. Оціночна ознака "грубе порушення законодавства про працю", перш за все, характеризує саме діяння, а не його наслідки. Визнання порушення "грубим" залежить від оцінки наступних критеріїв, кожний з яких має самостійне значення: 1) характеру порушуваних трудових прав людини; 2) категорії працівника, права якого порушуються; 3) об’єктивних ознак здійснюваного порушення (систематичність, тяжкі наслідки та ін.); 4) суб’єктивних ознак здійснюваного порушення (злісність, особисті неприязненні стосунки). Але водночас, використання в кримінально-правовій нормі оціночних критеріїв укриває в собі можливість судових помилок унаслідку наявності суб’єктивного моменту в їх застосуванні. В теорії кримінального права підтримується необхідність, там де це можливо, використовувати, на відміну від оціночних, формально-визначені критерії для встановлення кримінальної відповідальності. З огляду на аналіз кримінально-правових норм про відповідальність за порушення трудових прав людини цілком логічним є встановлення кримінальної відповідальності тільки за посягання на трудові права людини, які передбачені Конституцією.
На відміну від ст. 172 КК України, в ст. 173 КК рішення законодавця щодо визначення порушення угоди про працю грубим слід визнати більш вдалим із точки зору його практичного застосування. В даному випадку оцінку порушення законодавець покладає не на правозастосовника, а визначає в самому законі. Так, згідно закону, порушення угоди про працю є грубим у випадку вчинення даного порушення певним способом – обманом, зловживанням довірою або ж найбільш небезпечною формою його здійснення – примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою.
Аналізуючи трудове законодавство, дисертант встановлює, що поряд з неповнолітніми і жінками найбільш незахищеною категорією працівників є інваліди. У зв’язку з цим обґрунтовується положення про необхідність визнання порушень трудових прав інвалідів поряд із порушенням прав неповнолітніх та жінок проявом більшої суспільної небезпечності вказаних діянь, що і повинно знайти своє відображення в кримінальному законодавстві.
Дисертант звертає увагу на те, що на відміну від більшості інших зарубіжних кримінальних законодавств, кримінальне законодавство України встановлює відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок