Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат на тему: КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я / сторінка 11

Назва:
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,05 KB
Завантажень:
354
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
171 КК) та перешкоджання праву на вільну участь у страйку (ст. 174 КК) незалежно від способу перешкоджання. Водночас, не викликає заперечень, що вчинення вказаних дій шляхом насильства або погрози його застосування суттєво збільшує ступінь суспільної небезпеки вчинюваного. Тому цілком доречним є запропоноване дисертантом положення про виділення самостійних кваліфікуючих ознак, які б обтяжували відповідальність за вчинення вказаних злочинів шляхом насильства або погрози його застосування.
У підрозділі 3.3. "Суб’єктивні ознаки злочинів проти трудових прав людини, не пов’язаних із посяганням на життя та здоров'я людини" розглядаються вина, мотив, які становлять суб’єктивну сторону злочинів проти трудових прав людини, а також особливості суб’єкта цих злочинів.
Зазначається, що суб’єкт злочинних порушень законодавства про працю може бути як загальний, так і спеціальний, що в свою чергу зумовлено об’єктом посягання та характером суспільно небезпечних діянь. Автором зазначається, що не зважаючи на те, що в ст. 172 нового КК України відсутня вказівка на суб’єкта злочину, виходячи з характеру злочинних дій, ним може бути тільки спеціальний суб’єкт – службова особа чи громадянин-підприємець із правом використання найманої праці.
Дисертант обґрунтовує необхідність включення до тексту статті про відповідальність за невиплату заробітної плати вказівку на такого суб’єкта злочину, як громадянин-підприємець. Існуюче в законі визначення суб’єкта даного злочину, як керівника підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, безпідставно звужує сферу дії кримінального закону, виключаючи відповідальність громадян-підприємців, які використовують найману працю. Вказане положення не відповідає принципу законності та рівноправності громадян.
Аналіз диспозицій норм, що передбачають відповідальність за порушення законодавства про працю, дозволяє зробити висновок про те, що всі злочини проти трудових прав людини здійснюються лише з прямим умислом. Способом законодавчого визначення цих суспільно небезпечних діянь як таких, що можуть бути вчинені лише умисно, виступає не лише пряма вказівка в законі, а й вказівка у диспозиції статті Особливої частини КК на спеціальний мотив вчинення таких діянь, опис характерного способу дії, чи вказівка на незаконний їх характер. При цьому інтелектуальний момент умислу при вчиненні вказаних злочинів полягає в усвідомленні не тільки фактичного і соціального характеру вчинюваних винним дій, але й їх протиправності. Саме тому, законодавець в багатьох випадках вказує на незаконність дій, як обов’язкову ознаку злочинів проти трудових прав людини.
Визнання незаконного звільнення працівника з роботи злочином поставлене в залежність від наявності в діях винного особистого мотиву. На відміну від позиції законодавця теорія кримінального права не визнає необхідність поділу мотивів на особисті та інші. Проведений дисертантом аналіз існуючих класифікацій мотивів в науці кримінального права призводить до розуміння того, що особистий мотив є спонукання, яке притаманне конкретній людині при здійсненні конкретного злочину, і є підставою його вчинення. А тому під особистим мотивом слід розуміти будь-який усвідомлюваний мотив, що спонукає конкретну особу до вчинення суспільно небезпечного діяння. Крім того, виникнення різних форм власності обумовлює визнання, навіть із позицій законодавця, про наявність в діях приватних підприємців в будь-яких випадках особистого мотиву при вчиненні злочину, на відміну від інших службових осіб. Таким чином, дана ознака суб’єктивної сторони не тільки ускладнює її виявлення і встановлення, а також порушує конституційний принцип рівності громадян перед законом. В зв’язку з цим пропонується виключення особистого мотиву, як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, пов’язаного з незаконним звільненням.
Аналіз Особливої частини КК взагалі, та ч. 2 ст. 172 КК зокрема, дає підстави стверджувати, що законодавець, використовуючи в кваліфікуючих ознаках термін "ті самі дії", розуміє під ним не ознаку об’єктивної сторони складу злочину, а злочинне діяння з його суб’єктивними та об’єктивними ознаками.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок