Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я / сторінка 9

Назва:
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,05 KB
Завантажень:
355
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Досліджуючи норми, зосереджені в розділі V Особливої частини КК, зазначається можливість виділення групи менш високого рівня узагальнення, ніж в родовому об’єкті, однорідних суспільних відносин, що захищені єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм, але у рамках родового. Так, відповідальність за порушення трудових прав людини передбачена ст.ст. 170-175 КК, виборчих – ст.ст. 157-159 КК, громадянських – ст.ст. 161-163 КК, культурних – ст.ст. 178-180 КК. Тому цілком доречним є виділення в даному розділі поряд із родовим групового (видового) об’єкту злочину. В цьому випадку родовим об’єктом злочинів, передбачених ст.ст. 172-175 КК України, як і інших, які угрупованні в даному розділі, слід вважати суспільні відносини із забезпечення прав і свобод людини та громадянина, а видовим – суспільні відносини із забезпечення трудових прав і свобод людини та громадянина. Така класифікація об’єкта злочину більш повно відображає сутність і структуру даного розділу в якому зосереджені норми про відповідальність за посягання на права і свободи людини та громадянина, й дає можливість чітко визначити, які конкретно групи прав людини та громадянина поставлено під охорону кримінального закону вказаним розділом та обумовлює правильне визначення безпосереднього об’єкту.
Спираючись на традиційне розуміння безпосереднього об’єкта, автор в комплексі досліджує норми про відповідальність за порушення законодавства про працю, не пов’язані з посяганням на життя та здоров`я. В теорії кримінального права підтримується теза про те, що під охорону діючого кримінального законодавства поставлено трудові права, які передбачені, як законодавчими, так і підзаконними актами про працю. Однак аналіз конструкції ст. 172 КК та практики застосування даної норми дозволяє дисертанту дійти висновку про те, що не є об’єктом кримінально-правової охорони права трудящих, які передбачені підзаконними актами, інструкціями, локальними актами підприємств, установ, організацій, індивідуальними договорами. Під охорону кримінального закону поставлені ті трудові права людини, які врегульовані лише законами України про працю (Міжнародні акти, ратифіковані Україною; КЗпП; Закони України "Про відпустки", "Про оплату праці" та ін.). Водночас, навіть таке обмеження сфери дії кримінального закону є недостатнім у сучасних умовах розвитку трудових відносин. Автор пропонує, згідно ст. 172 КК України, встановити відповідальність за порушення найбільш важливих, а саме конституційних трудових прав людини, якими виступають право людини на працю, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, на своєчасне отримання винагороди за працю, право на страйк, відпочинок, встановлену законом тривалість робочого часу, мінімальну тривалість відпочинку та щорічної оплачуваної відпустки, вихідні та святкові дні, право на захист від примусової праці, від незаконного звільнення, захист праці жінок і неповнолітніх. Саме таке вирішення проблеми підказує практика застосування норм, про відповідальність за порушення трудових прав людини. Із 112 кримінальних справ пов’язаних зі злочинними порушенням трудових прав людини майже 70 % складають справи, порушенні за ст. 172 КК (Грубе порушення законодавства про працю), інші – за ст. 175 КК (Невиплата заробітної плати). Із 78 кримінальних справ, порушених за ст. 172 КК України, 34 справи (тобто майже половина) були порушенні в зв’язку з незаконним звільненням працівника з роботи. Під іншим злочинним порушенням законодавства про працю практика в більшості випадків розуміє виплату заробітної плати нижче встановленого законом мінімуму, встановлення роботодавцем незаконних штрафних стягнень за порушення трудової дисципліни, порушення права на відпочинок.
Незважаючи на різність поглядів щодо безпосереднього об’єкту злочину, передбаченого ст. 173 КК України, дисертант доводить, що ним виступає не право на працю або інші права, які передбачені угодою, а саме суспільні відносини в сфері укладання угоди та її дотримання з боку роботодавця, як одна з найважливіших гарантій дотримання прав і свобод трудящих.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОСЯГАННЯМ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок