Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ДІЯ РЕТАРДАНТІВ НА МОРФОГЕНЕЗ, ГАЗООБМІН І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

ДІЯ РЕТАРДАНТІВ НА МОРФОГЕНЕЗ, ГАЗООБМІН І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Назва:
ДІЯ РЕТАРДАНТІВ НА МОРФОГЕНЕЗ, ГАЗООБМІН І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,50 KB
Завантажень:
50
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН І ГЕНЕТИКИ
ШЕВЧУК ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 581.14 : 541.144 : 633.63
ДІЯ РЕТАРДАНТІВ НА МОРФОГЕНЕЗ, ГАЗООБМІН І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
03.00.12 – фізіологія рослин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі біології Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор
Кур’ята Володимир Григорович,
Вінницький державний педагогічний
університет ім. Михайла Коцюбинського,
завідувач кафедри біології
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук
Яворська Вікторія Казимирівна,
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України,
завідувач відділу фізіології росту і розвитку рослин
кандидат біологічних наук, доцент
Кляченко Оксана Леонідівна,
Національний аграрний університет,
доцент
Провідна установа: Національний ботанічний сад
ім. М.М. Гришка НАН України
Захист відбудеться “17” листопада 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.212.01 в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 31/17
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту фізіології рослин і генетики НАН України за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 31/17
Автореферат розісланий “ 14 ” жовтня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Мордерер Є. Ю.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У відповідності з концепцією функціонування донорно-акцепторної системи рослин основними акцепторами асимілятів є зони росту, місця відкладання речовин у запас і зони активного метаболізму [Мокроносов, 1988, Wardlaw, 1990]. У цукрових буряків активним компонентом донорно-акцепторної системи є коренеплід, який проявляє високу атрагуючу здатність стосовно сахарози. Відповідні донорно-акцепторні відносини формуються також між різними віковими групами листків у рослин цукрового буряка. Утворення великої кількості листків пізнім літом і восени негативно впливають на урожайність, оскільки молоді листки самі є акцепторами асимілятів, що обмежує надходження асимілятів з дорослих листків у коренеплоди [Гуляєв, 1981, Кірізій, 1998, Stitt, 1989]. Тому одним з раціональних шляхів забезпечення високої продуктивності цукрових буряків є створення потужного листкового апарату і обмеження росту листків третього і наступних десятків. Оскільки механічно, шляхом видалення, провести цю роботу на виробничих насадженнях неможливо, високоефективним може виявитися застосування ретардантів для вирішення цієї задачі.
Донорна функція листка визначається не лише інтенсивністю фотосинтезу, але й масштабами процесів дихання і фотодихання, на які використовується значна частина асимілятів. Однак, особливості газообміну рослин цукрового буряка при змінах донорно-акцепторних відносин під дією ретардантів залишаються не вивченими.
Відомо, що одним із центральних факторів регуляції донорно-акцепторних відносин у рослині є фітогормони. Оскільки ретарданти – препарати антигіберлінової дії і здатні суттєво змінювати гормональний баланс рослин [Борзенкова, 1988], вивчення взаємозв’язку процесів росту і фотосинтезу під дією ретардантів слід проводити в комплексі з вивченням гормонального статусу рослин. В літературі відсутні роботи, в яких аналізується вплив сучасних ретардантів на гормональний комплекс рослин цукрового буряка.
Важлива роль у формуванні врожайності цукрових буряків належить якості насіння. Для рослин цукрових буряків характерна велика різноякісність насіння, яка найбільше проявляється в неоднорідності його за розмірами. Фракційний склад насіння коливається в дуже широких межах – від 2,5 до 5,5 мм і більше. Причому насіння, яке виростили висадковим способом, відрізняється більш великими плодами в порівнянні з безвисадковим. Разом з тим, за грунтово-кліматичних умов Вінницької області цілком можливе використання насіння трьох посівних фракцій: 4,5-5,5 мм; 3,5-4,5 мм і 3,25-3,5 мм, а посів насіння більш дрібних фракцій дозволяє зменшити вартість продукції [Бевз, Сілаков, 2000].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: ДІЯ РЕТАРДАНТІВ НА МОРФОГЕНЕЗ, ГАЗООБМІН І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок