Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: РЕЧЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ЗМІСТУ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ І КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

РЕЧЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ЗМІСТУ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ І КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ / сторінка 8

Назва:
РЕЧЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ЗМІСТУ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ І КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,83 KB
Завантажень:
290
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Порівняй:
– Все гаразд, Іване Павловичу. А я згоден на вашу пропозицію.Чоловік од праці живе й помирає од праці (В. Міняйло); Домаха: Ой, уже й життя моє – горе безпросвітнє! Циганка: А ти б пошукала собі радості. Не тільки того світу, що у вікні. Домаха: Ой, що ви? Не хочу я другої долі... (М. Старицький). У першому висловленні пропозитивний зміст конструкції А я згоден на вашу пропозицію втілює необхідну інформацію та узгоджується з реальною ситуацією. Ситуація, представлена в реченні узагальненого змісту Чоловік од праці живе й помирає од праці, не реалізується в даному просторово-часовому континуумі, однак є типовою для всіх ситуацією-еталоном. У другому висловленні пропозиція реченнєвої структури А ти б пошукала собі радості, яка репрезентує актуальну інформацію, виступає моделлю ще не здійсненої, але бажаної реальної ситуації. Ситуація, представлена реченням узагальненого змісту Не тільки того світу, що у вікні, не реалізується в момент мовлення та не співвідоситься з пропозитивним змістом. Образна фразеологічна конструкція демонструє філософсько-логічне узагальнення фактів дійсності й відтворює зміст, який здатні зрозуміти всі члени мовного соціуму на основі фонових знань.
Специфіка модусу речень узагальненого змісту пов’язана з нейтралізацією в їхній семантичній структурі актуалізаційних модусних категорій, кореляцією авторизації та персуазивності, а також генералізацією соціального статусу суб’єкта й адресата мовлення. Явище нейтралізації актуалізаційних протиставлень щодо суб’єкта, об’єкта, адресата, часової та просторової локалізації представляє ці структури як такі, де всі або певні компоненти змісту не актуалізовані. Передусім речення узагальненого змісту позначені неактуалізованою персоналізацією стосовно суб’єкта, що може маркуватися лексично або засобом еліпсису, наприклад: Дорога не любить чекати (О. Кушнір); Не можна жити двічі на землі (В. Земляк). Причому неактуалізований, узагальнений вияв суб’єктного компонента викликає неактуалізованість інших компонентів змісту, наприклад: Кожний має право шукати щастя (Б. Лепкий) – неактуалізована, узагальнена персоналізація маркується в суб’єктній позиції займенником кожен як квантором всезагальності. Узагальнення персоналізації детермінує темпоральну та просторову узагальненість, що лексично не позначається (порівняй: Завжди і всюди кожен має право шукати щастя).
Вияв авторизації в конструкціях узагальненого змісту узгоджується з тим, що мовець кваліфікує представлену в них “чужу” інформацію як загальновідому. При цьому позиції авторизаційного предиката та модусного суб’єкта заміщуються відповідними лексемами або ж не експлікуються. Позиції авторизаційних модусних предикатів у реченнях узагальненого змісту заповнюють: 1) слова зі значенням комунікації кажуть, твердять, говорять, завдяки яким авторизаційний зміст конкретизується як виклад чужої, але загальновідомої інформації, наприклад: Біда біду, як кажуть, переможе
(Л. Костенко); Олжа, як твердять, медоносна, хоча ця істина відносна
(Л. Шевело); 2) слова на позначення розумової діяльності або її результатів, як-от: думати, вірити, знати, відомо та їх контекстуальні синоніми на зразок відома річ, світова річ тощо, наприклад: Недарма вірять: навчена відьма завжди зліша від родимої (М. Стельмах); Відома річ, що люди, краєвиди й ситуації бувають звичайно інші, ніж ми собі перед тим уявляли. І звичайно не такі гарні (Б. Лепкий). При експлікації способу отримання “чужої” інформації мовець заповнює позицію модусного суб’єкта при авторизаційному предикаті лексемами на зразок ми, всі, всі ми, кожен, наприклад: Всі знають: кожному, що призначено, потому приділ (М. Старицький); Кожен зна, що смерти не одперти (М. Вовчок); Ми всі добре знаємо, що жінки не вміють тримати таємниць (В. Земляк). Водночас відсутність конкретного, індивідуального, джерела інформації спонукає акцентувати її правдивість та достовірність. Це веде до актуалізації в семантичній структурі речень узагальненого змісту категорії персуазивності, скоординованої з категорією авторизації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: РЕЧЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ЗМІСТУ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ І КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок