Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Українською реферат: ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження)

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження) / сторінка 12

Назва:
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
33,90 KB
Завантажень:
376
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
табл. 2).
Встановлено, що застосування фенсукциналу протягом чотирьох тижнів істотно зни-жує рівень як первинних (P<0,05), так і вторинних продуктів ПОЛ (P<0,01) в гомогенатах печінки щурів, порівняно з діабетичним контролем.
Крім того, як і в попередніх дослідженнях, фенсукцинал виявляв супресивний ефект відносно процесів ліпідної пероксидації, який поєднувався з гальмуючим впливом на зростання концентрації НЕЖК в сироватці крові щурів з відносною інсуліновою недостатністю (P<0,001). Антиоксидантна дія фенсукциналу в цій серії експериментів, можливо, була зумовлена підвищенням вмісту відновленого глута-тіону (P<0,05), яке спостерігалося в гомогенатах печінки діабетичних тварин після введення вищезазначеної речовини порівняно зі щурами, що отримували плацебо.
Таблиця 2
Вплив фенсукциналу та вітаміну Е на показники глюкозного гомеостазу у
щурів із стрептозотоциновим діабетом, (XSх)
Показник | Інтактний контроль
(n=5) | Діабет
+ плацебо
(n=5) | + фенсукцинал
(n=5) | + вітамін Е
(n=5)
Коефіцієнт чутливості до інсуліну, % | 41,965,04 | 18,32,86
Р1<0,01 |
40,263,90
Р1>0,05
Р2<0,01
Р3<0,001 | 11,604,11
Р1<0,01
Р2>0,05
Коефіцієнт ФБК | 121,93±24,93 | 29,30±5,19
Р1<0,01 |
64,94±4,84
Р1<0,05
Р2<0,01
Р3<0,05 | 50,463,85
Р1<0,05
Р2<0,02
ППКг, ммоль/л?хв-1 | 760,0±48,2 | 1502,7±30,3
Р1<0,001 |
1205,8±46,8
Р1<0,001
Р2<0,001
Р3>0,05 | 1288,632,2
Р1<0,001
Р2<0,01
Примітки:
1. P1 – вірогідність змін порівняно з групою “інтактний контроль”;
2. P2 – вірогідність змін порівняно з групою “діабет + плацебо;
3. P3 – вірогідність змін порівняно з групою “діабет + вітамін Е”.
Причому, за здатністю знижувати концентрацію НЕЖК та підвищувати рівень відновленого глутатіону в діабетичних тварин фенсукцинал навіть переважав препарат порівняння – вітамін Е.
Таким чином, отримані результати дозволяють зробити висновок про те, що введення фенсукциналу протягом чотирьох тижнів, на відміну від препарату порівняння – вітаміну Е, запобігає розвитку вторинної інсулінорезистентності в щурів із стрептозотоциновим діабетом. Виявлений превентивний ефект фенсукциналу, імовірно, є результатом не тільки виразних антиоксидантних властивостей, а й позитивного впливу на секреторну функцію панкреатичних бета-клітин, що свідчить про перспективність його клінічного застосування з метою запобігання або корекції інсулінорезистентних станів, у тому числі, ЦД 2 типу.
Як відомо, інсулінорезистентність відіграє також провідну роль у маніфестації різних складових метаболічного синдрому, який зумовлює розвиток ішемічної хвороби серця – головної причини смертності в більшості розвинених країн світу.
Вивчення впливу фенсукциналу на метаболічні прояви синдрому інсуліно-резистентності, індукованого хронічним уведенням фруктози, у щурів показало, що пероральне застосування препарату протягом двох місяців призводить до зниження коефіцієнта інсулінорезистентності на 45 % (P<0,001), активності печінкової глюкозо-6-фосфатази на 74 % і концентрації жирних кислот у чотири рази порівняно з групою, що отримувала плацебо (табл. 3).
Причому за впливом на активність глюкозо-6-фосфатази та рівень жирних кислот фенсукцинал майже вдвічі перевищує ефект препарату порівняння – мет-форміну, який на сьогодні залишається найбільш поширеним препаратом, застосованим у клінічній практиці для корекції інсулінорезистентних станів , у тому числі й метаболічного синдрому.
Крім того, уведення фенсукциналу сприяло нормалізації толерантності до вуглеводів (рис. 3), рівня тригліцеридів і активності АлАТ у сироватці крові експериментальних тварин (див. табл. 3).
Таблиця 3
Вплив фенсукциналу та препаратів порівняння на деякі біохімічні показники в гомогенатах печінки та сироватці крові щурів із інсулінорезистентністю, що була індукована введенням фруктози, (XSх)
Група
тварин | Активність глюкозо-6-фосфатази,
мкмоль/хвЧг | Активність АлАТ, мкмоль пірувату/млЧгод | Концентрація тригліцеридів, ммоль/л | Концентрація НЕЖК, ммоль/л
Інтактний
контроль (n=6) | 6,450,37 | 0,1160,011 | 0,5980,015 | 0,780,05
Фруктоза + плацебо (n=6) | 32,251,05
P1<0,001 | 0,1740,020
P1<0,05 | 0,8960,043
P1<0,001 | 4,140,26
P1<0,001
Фруктоза + фенсукцинал (n=6) | 8,490,39
P2<0,001
P3<0,001
P4<0,001 | 0,1220,012
P2<0,05
P3>0,05
P4>0,05 | 0,6630,028
P2<0,01
P3>0,05
P4<0,01 | 0,990,07
P2<0,001
P3<0,001
P4<0,001
Фруктоза +
метформін (n=6) | 19,350,47
P2<0,001 | 0,1320,010
P2>0,05 | 0,6940,026 P2<0,01 | 1,970,19
P2<0,001
Фруктоза +
вітамін Е (n=6) | 28,640,75
P2>0,05 | 0,1550,021
P2>0,05 | 0,8680,049
P2>0,05 | 2,650,13
P2<0,001
Примітки:
1.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Реферат на тему: ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження)

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок