Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Українською мовою реферат: ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження)

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження) / сторінка 14

Назва:
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
33,90 KB
Завантажень:
376
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
, 2002).
Фенсукцинал також переважає вітамін Е за впливом на мікроальбумінурію та товщину гломерулярної базальної мембрани (див. табл. 4).
Відомо, що навіть за умов інтенсивної цукрознижуючої терапії у 12 % хворих на ЦД 1 типу спостерігається розвиток діабетичної ретинопатії, яка у 5 % діабетичного загалу призводить до втрати зору (Malone J.I. et al., 2001).
Дослідження ультраструктури ока показали, що при використанні фенсукциналу у діабетичних кролів, на відміну від вітаміну Е, спостерігається суттєве гальмування деструктивних змін у пігментному епітелії, нейронах зовнішнього та внутрішнього ядерних шарів сітківки.
Таким чином, виявлений гальмуючий вплив фенсукциналу на розвиток діабетичної нефропатії та ретинопатії, який, імовірно, реалізується за рахунок поліпшення глюкозного гомеостазу, гемореологічних показників, нормалізації ліпідного обміну та оксидативного статусу тварин із абсолютною інсуліновою недостатністю, свідчить про перспективність застосування цього препарату для запобігання та ослаблення мікросудинної патології у хворих на ЦД 1 типу.
Вплив фенсукциналу на розвиток діабетичної нефропатії та ретинопатії вив-чали також на моделі неонатального стрептозотоцинового діабету, яка за патогенетичним механізмом та метаболічним проявом подібна до ЦД 2 типу у людини. Встановлено, що застосування фенсукциналу протягом трьох місяців знижує виразність мікроальбумінурії (P<0,05), нефромегалії (P<0,01) та дифузного гломеру-лосклерозу (P<0,05) у діабетичних тварин. Виявлений ренопротекторний ефект фенсукциналу у тварин з відносною інсуліновою недостатністю супроводжувався поліпшенням глюкозного гомеостазу, про що свідчило зниження базальної гіперглікемії (P<0,05) та ППКг при проведенні тесту толерантності до глюкози (P<0,001).
Антиоксидантний ефект фенсукциналу проявлявся в пригніченні як аскорбат- (P<0,05), так і НАДФН-залежного ПОЛ (P<0,05).
Слід зазначити, що за протекторною дією на розвиток діабетичної нефропатії за умов відносної інсулінової недостатності фенсукцинал не поступався мінідіабу, але, на відміну від останнього, також виказував суттєвий антиоксидантний ефект.
Дослідження мікроструктури ока у тварин з неонатально-індукованим стрептозотоциновим діабетом показали, що застосування фенсукциналу активує білок-синтезуючу та транспортну функції ендотеліальних клітин і перицитів сітківки, викликаючи компенсаторно-відновлювальні та адаптаційні процеси, які підвищують резервні можливості клітин, їх здатність протистояти альтерації або відновлювати пошкоджені структури.
Отримані результати дозволяють зробити висновок про те, що пероральне застосування фенсукциналу протягом трьох місяців, подібно до мінідіабу, гальмує розвиток діабетичної ретинопатії у тварин з відносною інсуліновою недостатністю.
Таким чином, виявлений превентивний ефект фенсукциналу на розвиток діабетичної нефропатії та ретинопатії в поєднанні з позитивним впливом на глюкозний гомеостаз та оксидативний статус тварин з відносною інсуліновою недостатністю свідчить про перспективність його застосування з метою запобігання та/або гальмування мікросудинної патології у хворих на ЦД 2 типу.
Дослідження протекторного ефекту фенсукциналу відносно розвитку діабетичних макроангіопатій. Відповідно до “антиоксидантної гіпотези атерогенезу” зниження інтенсивності вільно-радикального окислення може ослабити розвиток
діабетичних макросудинних ускладнень (West I.C., 2000).
Дослідження можливого антиатерогенного ефекту фенсукциналу за умов тривалого дитизонового діабету показало, що застосування препарату протягом трьох місяців призводить до зменшення концентрації жирних кислот більш ніж на 40 %, тригліцеридів – на 17концентрації загального холестерину – на 14і
ЛПНГ-ХС – на 29 % відносно діабетичного контролю (табл. 5).
Майже дворазове збільшення концентрації антиатерогенної фракції ЛПВГ-ХС у сироватці крові діабетичних кролів, що одержували фенсукцинал, також дозволило знизити атерогенний індекс до рівня відповідних показників у групі інтактних тварин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 



Реферат на тему: ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок