Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат: ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження)

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження) / сторінка 2

Назва:
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
33,90 KB
Завантажень:
376
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
et al., 2000).
Накопичено велику кількість даних, що вказують на існування зв’язку між підвищеним рівнем вільних радикалів та інсулінорезистентністю, яка є не тільки однією з ключових ланок патогенезу ЦД 2 типу, але й основною складовою метаболічного синдрому та провідним чинником ризику макросудинної патології (Plutzky J.
et al., 2002; Evans J.L. et al., 2003).
Вважається, що оксидативний стрес виступає патогенетичним механізмом, який поєднує інсулінорезистентність із дисфункцією панкреатичних бета-клітин та ендотелію, що створює передумови для застосування антиоксидантів з метою профілактики та лікування ЦД і його судинних ускладнень (Ceriello A., Motz E., 2004).
Результати ряду експериментальних та клінічних досліджень свідчать про
можливість гальмування розвитку діабетичних ангіопатій за допомогою природних (вітаміни А, С, Е, -ліпоєва кислота) та синтетичних (пробукол, нітекапон, ніканартин, раксофеласт, бутилпохідне гідроколтолуїну) антиоксидантів (Baynes J.W., Thorpe J.W., 1999; Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., 2000). Разом з тим, нещодавно завершені мультифакторіальні рандомізовані клінічні дослідження HPS (Heart Protection Study) не виявили зниження ризику серцево-судинних ускладнень за умов терапії антиоксидантними вітамінами (Heart Outcomes Prevention Evaluation Study Investigators, 2000; Yusuf S., 2002).
Суперечливий характер даних літератури щодо ефективності використання антиоксидантів для попередження або гальмування розвитку діабетичних ангіопатій зумовлює необхідність подальших експериментальних та клінічних досліджень у цьому напрямку. Водночас на особливу увагу заслуговують антидіабетичні препарати, яким притаманний антиоксидантний ефект, незалежний від гіпоглікемічної дії.
Нещодавно було показано, що прогресуюче погіршення глікемічного контролю у хворих на ЦД 2 типу пов’язане з поступовим зниженням функції панкреатичних бета-клітин (Turner R.C. et al., 1999).
На жаль, використання існуючих цукрознижуючих агентів (сульфаніламідів, бігуанідів, тіазолідиндіонів, глінідів та інгібіторів альфа-глюкозидази) не забезпечує довгострокової нормалізації глікемії та супроводжується розвитком побічних ефектів (Ефимов А.С., Скробонская Н.А., 1998; Полторак В.В., Горбенко Н.І., 1999), що обґрунтовує необхідність розширення спектру антидіабетичних засобів за рахунок сполук, які поєднують виразний гіпоглікемічний ефект із здатністю зберігати або поліпшувати секреторну функцію бета-клітин.
Зниження секреторної реакції бета-клітин у відповідь на підвищений рівень глюкози у хворих на ЦД 2 типу можуть спричиняти такі метаболічні дефекти, як порушення синтезу транспортера глюкози, мутація глюкокінази, підвищення активності глюкозо-6-фосфатази, зниження активності гліцерофосфатдегідрогенази та синтезу глікогену (Malaisse W.J., 1994). Останнім часом з'явилися повідомлення про можливість компенсації порушень в окисленні глюкози, які призводять до енерге-тичного виснаження бета-клітин, за допомогою ефірів янтарної кислоти
(Malaisse W.J., 2001; Горбенко Н.І., Полторак В.В., 2002). Серед них найбільш дослідженим представником є метиловий ефір янтарної кислоти. У той же час енте-
ральне використання цього ефіру супроводжується утворенням в організмі токсичної речовини – метанолу (Laghmich A. et al., 1998), що обмежує перспективність його клінічного застосування та свідчить про необхідність подальшого пошуку низько-токсичних сполук з антидіабетичними властивостями серед похідних янтарної кислоти.
Таким чином, незважаючи на досить великий арсенал пероральних анти-діабетичних препаратів, до складу якого входять представники різних класів хімічних сполук, головна мета фармакотерапії ЦД – зниження гіперглікемії та гальмування розвитку діабетичних мікро- й макросудинних ускладнень, ще залишається далекою від практичної реалізації.
У зв’язку із цим, розширення спектра антидіабетичних агентів за рахунок представників інших груп хімічних речовин, серед яких похідні янтарної кислоти мають багато патогенетично обґрунтованих переваг, може сприяти підвищенню ефективності лікування ЦД та його судинних ускладнень.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 



Реферат на тему: ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОХІДНОГО ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ – ФЕНСУКЦИНАЛУ В ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ (експериментальне дослідження)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок