Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> СТАН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В УМОВАХ СТРЕСУ ПРИ ЗМІНЕНОМУ ФОТОПЕРІОДІ

СТАН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В УМОВАХ СТРЕСУ ПРИ ЗМІНЕНОМУ ФОТОПЕРІОДІ

Назва:
СТАН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В УМОВАХ СТРЕСУ ПРИ ЗМІНЕНОМУ ФОТОПЕРІОДІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,67 KB
Завантажень:
419
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦА
ХОДОРОВСЬКА Алла Анатоліївна
УДК 616.45-001.1/.3:612.017.3:616.441
СТАН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В УМОВАХ СТРЕСУ ПРИ ЗМІНЕНОМУ ФОТОПЕРІОДІ
14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України.
Науковий керівник: член-кореспондент АПН України,
доктор медичних наук, професор
Пішак Василь Павлович,
Буковинський державний медичний університет, завідувач кафедри медичної біології, генетики та гістології.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Гордієнко Вадим Максимович,
Національний університет фізичного виховання і спорту України
(м. Київ), професор кафедри спортивної медицини.
доктор біологічних наук, професор Hапханюк Володимир Клеонтійович, Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри гістології, ембріології та цитології.
Провідна установа Тернопільський державний медичний університет
ім. І.Я. Горбачевського.
Захист відбудеться 01.06.2006 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .00.3.06 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 34).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ,
вул. Зоологічна, 1).
Автореферат розісланий 30.04. 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06
доктор медичних наук, професор О.М. Грабовий


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасне технократичне суспільство зазнає зростаючого стресового навантаження. Тому все більшої актуальності набуває проблема вивчення механізмів розвитку патологічних змін внаслідок дії стресових чинників, а також пошук шляхів адаптації організму та його захисту від стресу (Арушанян Э.Б., 2004).
Основою розвитку патологічних станів при стресі є тривалий вплив гормонів, які беруть участь у формуванні стресової реакції і викликають порушення в обміні ліпідів, вуглеводів та електролітів. Досягнуто певних успіхів у з’ясуванні значення гіпофіз-наднирковозалозової системи при стресі. Однак зміни метаболізму і функції інших відділів нейроендокринної системи, зокрема систем гіпоталамус-аденогіпофіз-щитоподібна залоза та епіфіз-щитоподібна залоза, вивчені недостатньо (Таракулов Я.Х. и др., 1993; Karbownik M., Lewinski A., 2003).
У літературі є повідомлення про морфофункціональні зміни щитоподібної залози в умовах хронічного стресу, але вони носять суперечливий характер. Так, при дослідженні функціональної активності щитоподібної залози в умовах стресу спостерігали різнонаправлені зсуви вмісту тиреоїдних гормонів (Селятицкая В.Г. и др., 1998; Castellani J. et al., 2002; Helmreich D. et al, 2005). При морфологічному дослідженні щитоподібної залози виявлено, що в умовах стресу збільшується об’єм стромальних елементів органа, знижується об’ємна щільність тироцитів, зростає об’єм колоїду, сплощується тиреоїдний епітелій, у ряді випадків настає його десквамація, підвищується індекс васкуляризації (Красноперов Р.А. и др., 1992). Дослідники вважають, що в умовах експериментального стресу щитоподібна залоза піддається активації з поступовим виснаженням при тривалому впливі стресогенного фактора. Необхідно відмітити, що однозначної думки про морфологічні та ультраструктурні зміни, а також про функціональну активність щитоподібної залози на теперішній момент не існує, що пов’язано насамперед із тривалістю стресу та різними моделями його індукування.
У антистресорному захисті організму бере участь гормон шишкоподібної залози – мелатонін. Вміст мелатоніну в епіфізі й сироватці крові щурів зазнає змін за різної стресової дії (Barriga C. et al., 2001; Moyer R.W., Firth В.Т., 1997). Відомо, що г-опромінювання призводить до первинного зникнення, а потім – підвищення концентрації мелатоніну в епіфізі (Meltz M.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: СТАН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В УМОВАХ СТРЕСУ ПРИ ЗМІНЕНОМУ ФОТОПЕРІОДІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок