Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЙНИХ ЗАКЛАДІВ ВОЛИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХIХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.

ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЙНИХ ЗАКЛАДІВ ВОЛИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХIХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.

Назва:
ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЙНИХ ЗАКЛАДІВ ВОЛИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХIХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,22 KB
Завантажень:
273
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича
Кушпетюк Олена Іванівна
УДК 94 (477.82) “18/19”
ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЙНИХ ЗАКЛАДІВ ВОЛИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХIХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.
Спеціальність: 07.00.01 - історія України
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Чернівці - 2001


Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі історії України Волинського державного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент
Гаврилюк Світлана Віталіївна,
Волинський державний університет
імені Лесі Українки, доцент
кафедри історії України
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор
Баженов Лев Васильович,
директор Центру досліджень історії Поділля Інституту історії НАН України при Кам’янець-Подільському державному
педагогічному університеті
кандидат історичних наук, доцент
Бурдуланюк Василь Миколайович, Прикарпатський університет
імені Василя Стефаника, доцент
кафедри історії України
Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра новітньої історії України, (м.Львів)
Захист відбудеться “ 25” травня 2001 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м.Чернівці, вул.Кафедральна, 2, корп.14, ауд.18).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м.Чернівці, вул.Лесі Українки, 23).
Автореферат розісланий 25 квітня 2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат історичних наук, доцент Карпо В.Л.


І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. В умовах розбудови незалежної України помітним явищем стало різке зростання зацікавленості історією окремих регіонів нашої держави – своєрідних осередків “малої батьківщини”. ЇЇ наукове висвітлення неможливе без критичного засвоєння здобутків подвижників краєзнавчого руху попередніх поколінь, багатого досвіду різноманітних науково-громадських організацій, у складі яких вони працювали. Повернення до наукового обігу спадщини вітчизняних краєзнавців та краєзнавчих установ минулого, ознайомлення із зібраними та опрацьованими ними матеріалами сприяє розвитку української історичної науки, подальшому відновленню призабутих сторінок історії рідного народу.
Впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. певний внесок у вивчення минулого України, в тому числі й волинської землі, зробили вітчизняні музейні заклади. Вагома заслуга тут належить і музеям Волинської губернії – адміністративно-територіальної одиниці, що протягом 1797-1917 років була складовою частиною самодержавної Росії. Першим тодішнім музейним закладом Волині вважається музей, заснований у 1865 році при публічній бібліотеці губернського центру – міста Житомира. На межі 1880-1890-х років у губернії з’являються й перші давньосховища - заклади музейного типу, що функціонували при православних церковних осередках. У 1887 році розпочало діяльність давньосховище Володимир-Волинського Свято-Володимирського, а у 1890 році - Луцького Хрестовоздвиженського православних церковних братств. У 1893 році у Житомирі було започатковане Волинське єпархіальне давньосховище.
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на Волині масово з’являються і світські музейні заклади. Таким був музей у селі Городок Ровенського повіту, заснований у 1896 році в маєтку і на кошти місцевого власника барона Ф.Штейнгеля. 1901 року у Житомирі при Товаристві дослідників Волині також з’явився аналогічний музейний заклад, основу якого склали збірки музею при Житомирській публічній бібліотеці. У 1906 році був відкритий музей при Ровенському сільськогосподарському товаристві, а у 1910 році – музей-давньосховище при Братстві імені князів Острозьких - історико-краєзнавчому та релігійно-просвітницькому товаристві міста Острога. У 1913 році на базі музею при Товаристві дослідників Волині було відкрито Волинський центральний музей.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЙНИХ ЗАКЛАДІВ ВОЛИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХIХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок