Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ГІПОКСІЇ І СИНДРОМІ ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ ПЛОДА

ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ГІПОКСІЇ І СИНДРОМІ ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ ПЛОДА

Назва:
ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ГІПОКСІЇ І СИНДРОМІ ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ ПЛОДА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,88 KB
Завантажень:
492
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ
СИТНІКОВА ВАРВАРА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 618.3-06:618.33-001.8/-007.12]-091
ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ГІПОКСІЇ І СИНДРОМІ ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ ПЛОДА
14.03.02 – патологічна анатомія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України
Науковий консультант:
доктор медичних наук, професор
ДАНИЛЕНКО АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
Одеський державний медичний університет,
професор кафедри патологічної анатомії
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор
КОЛЕСОВА НАДІЯ АРНОЛЬДІВНА
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця,
Інститут проблем патології,
завідувач лабораторії метаболічного та структурного аналізу;
доктор медичних наук, професор
СІЛЬЧЕНКО ВАЛЕРІЙ ПЕТРОВИЧ
Національна медична академія післядипломної освіти (НМАПО) імені П. Л. Шупика,
завідувач кафедри патологічної анатомії;
доктор медичних наук, професор
ТЕРЕЩЕНКО ВАЛЕНТИНА ПАВЛІВНА
Інститут сорбції і проблем ендоекології НАН України,
завідувач лабораторії ендоекології та техногенно-індукованої патології;
Інститут екологічної патології людини,
директор.
Захист дисертації відбудеться “21” лютого 2008 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (03057, м. Київ-057, пр. Перемоги, 34).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1)
Автореферат розісланий “18” січня 2008р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор О. М. Грабовий


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Типовим клінічним синдромом, який лежить в основі порушення стану, розвитку та росту плода, є синдром плацентарної недостатності (ПН), який супроводжується високою частотою (до 60) перинатальних ускладнень.
За допомогою сучасних методів дослідження є можливим виділення компенсованої, субкомпенсованої та декомпенсованої форм вторинної ПН в залежності від ознак хронічної гіпоксії, ступеня гемодинамічних і гормональних порушень у системі мати-плацента-плід, відставання плода в розвитку та ефективності лікувальних заходів (Piper J.XenakisJ., McFarland M. et ; Benirschke K., KaufmannBaergen R., 2006).
Останнім часом виділяють дві основні форми ПН: трофічну (порушуються засвоєння поживних речовин і синтез продуктів обміну) і дихальну (неадекватний транспорт кисню та вуглекислоти).
Газообмін між кров'ю матері та плода залежить від багатьох умов, з яких найважливішими є об'ємна швидкість кровотоку в материнській і плодовій частинах плаценти, киснево-транспортні властивості крові матері і плода, товщина й інші дифузійні характеристики плацентарної мембрани (Решетникова О. С., Бертон Г. Дж., 1997; Милованов А. П., Савельев С. В., 2006).
При доношеній вагітності плацентарний бар’єр має 7 електронно-мікроскопічних шарів: синцитіотрофобласт, світлий простір, дві базальні мембрани трофобласта, колагенова тканина, базальна мембрана ендотелію капіляра й ендотелій капіляра (Battaglia1997; Бондаренко Г. І., Лук’янова І. С., 2001).
Дія гіпоксичних факторів на плаценту супроводжується зміною плацентарного бар’єру, загибеллю клітин внаслідок апоптозу (Задорожна Т. Д., Лук’янова І. С., 1997; Лук’янова О. М., Антипкін Ю. Г., Шашкевич В. Е., Задорожна Т. Д., 2000). Прискорення процесу апоптозу паренхіматозних клітин може сприяти проліферації фібробластів і новоутворенню сполучної тканини (Kerret al., 1995; Бондаренко Г. І., Лук’янова І. С., 2001).
У ІІ триместрі строма ворсин утворена фібробластами та колагеновими волокнами, які заповнюють простір між базальною мембраною трофобластичного епітелію та системою судин плода.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 



Реферат на тему: ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ГІПОКСІЇ І СИНДРОМІ ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ ПЛОДА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок