Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Хірургічне лікування злоякісних та граничних пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки

Хірургічне лікування злоякісних та граничних пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки

Назва:
Хірургічне лікування злоякісних та граничних пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,39 KB
Завантажень:
124
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ
Тайсір Муса Абдел Хаді Абдел Кадер
УДК 616.718.5/.6-006-089.2
Хірургічне лікування злоякісних та граничних пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки
14.01.21 –“Травматологія та ортопедія”
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Науково-дослідному інституті травматології та ортопедії
Донецького державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України
Науковий керівник: |
доктор медичних наук, професор
Бабоша Валентин Олександрович,
Донецький державний медичний університет
ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри
травматології, ортопедії та військово-польової хірургії.
Офіційні опоненти: |
доктор медичних наук, професор
Бруско Антон Тимофійович, Інститут
травматології та ортопедії АМН України, завідувач
відділу патоморфології з експериментально-
біологічним відділенням
доктор медичних наук, професор
Івченко Валерій Костянтинович, ректор,
завідувач кафедри травматології та ортопедії
Луганського державного медичного університету
МОЗ України
Провідна установа: | Харківська медична академія післядипломної освіти
МОЗ України
Захист відбудеться “31” травня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 при Інституті травматології і ортопедії АМН України
(м. Київ, вул. Воровського, 27).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту травматології та ортопедії АМН України (м. Київ, вул. Воровського, 27).
Автореферат розіслано “ 27 ” квітня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Страфун С.С.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнiсть теми. Проксимальний відділ великогомілкової кістки є місцем найчастішої локалізації багатьох пухлин. Так, остеокластома, що займає граничне положення між доброякісними і злоякісними пухлинами кісток, за даними В.Д. Чаклина (1974), у ділянці проксимального метаепіфіза великогомілкової кістки спостерігалася у 26% хворих. Ця пухлина, з вираженим остеолітичним компонентом , розглядається як потенційно злоякісна [В.В. Проценко, 2004].
Остеосаркома уражає проксимальний відділ великогомілкової кістки у 28–31% випадків [И.Т. Кныш, 1984; П.Л. Жарков, 2000], рідше (13%) трапляється хондросаркома, ще рідше – саркома Юїнга та ретикулосаркома [С.Т. Зацепин, 1984].
Локалізація пухлини у ділянці колінного суглоба створює значні труднощі в діагностиці та лікуванні [Н.Н. Трапезников, О.М. Цуркан, 1989]. Як правило, на початку хворих лікують з приводу остеоартрозу, лігаментиту, ревматоїдного ураження суглоба тощо, і тільки явна неефективність лікувальних заходів змушує здійснити більш ретельне обстеження й адекватне лікування. Помилки в діагностиці пухлин кісток сягають 60–90% [А.В. Забродина, 1996; Л.А. Дурнов с соавт., 2004].
Лікувальна тактика при остеокластомі визначається її розмірами, нозологічною формою патологічного процесу і своєчасною діагностикою. За невеликих розмірів пухлини і відсутності патологічного перелому і м’якотканного компонента використовують різні види резекції кістки. Рецидиви, після внутрішньопорожнинних резекцій остеобластом, на думку різних авторів, трапляються у 18–32% випадків, тому для зменшення кількості рецидивів застосовують кріохірургічний вплив [Н.П. Демичев, 1988], електрокоагуляцію [С.Т. Зацепин, 2001], кюретаж порожнини механічним бором [П.Х. Шугабейкер, 1996], введення барвника в порожнину для контролю повноти видалення пухлинної тканини [M. Salai, 1997].
Кісткову порожнину, що утворилася після видалення пухлини, заповнюють консервованою кісткою (алокістка), керамічними матеріалами (кергап), штучною кісткою (тутопласт) [А.А. Корж, 1979; Г.Х. Грунтовский 1986]. Однак, ускладнення алопластики (нагноєння, лізис, переломи трансплантата), частота яких досягає 80%, змушують застосовувати аутокістку [Х.Д. Дадашева, Д.В. Ковальова, 2000]. Однак, для такої пластики у випадках значних дефектів проксимального відділу великогомілкової кістки (ПВВГК) виникають певні труднощі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: Хірургічне лікування злоякісних та граничних пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок