Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Українською реферат: ЕПІТАКСІАЛЬНІ НАДГРАТКИ ТА КВАНТОВІ СТРУКТУРИ З МОНОХАЛЬКОГЕНІДІВ СВИНЦЮ, ОЛОВА, ЄВРОПІЮ ТА ІТЕРБІЮ

ЕПІТАКСІАЛЬНІ НАДГРАТКИ ТА КВАНТОВІ СТРУКТУРИ З МОНОХАЛЬКОГЕНІДІВ СВИНЦЮ, ОЛОВА, ЄВРОПІЮ ТА ІТЕРБІЮ / сторінка 12

Назва:
ЕПІТАКСІАЛЬНІ НАДГРАТКИ ТА КВАНТОВІ СТРУКТУРИ З МОНОХАЛЬКОГЕНІДІВ СВИНЦЮ, ОЛОВА, ЄВРОПІЮ ТА ІТЕРБІЮ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,10 KB
Завантажень:
53
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 
Дослідження НГ EuS-PbS продемонстрували квантово-розмірні ефекти і показали, що за рахунок зміни товщини шарів PbS від 30 нм до 2 нм можна змінювати ефективну ширину забороненої зони (і відповідно довжину хвилі випромінювання) в широкому діапазоні енергії від 260 меВ до 600 меВ, що суттєво перевищує заборонену зону масивного PbS. Вперше знайдено лінії фотолюмінесценції, які відповідають випромінюванню з квантових точок, створених модуляцією структури впорядкованими дислокаційними сітками в площині композиції та модуляцією складу в ортогональному напрямку у тривимірних НГ PbSe-PbS/(001)KCl.
4. Дослідження поперечного транспорту в композиційних НГ EuS-PbS показали присутність у них резонансного тунелювання електронів через тонкі бар’єри EuS (2 - 5 нм), що робить вольт-амперні характеристики таких структур сильно нелінійними з появою на них ділянок від’ємної диференційної провідності (для двобар’єрних структур). Встановлено, що провідність таких структур змінюється при переході бар’єрних шарів до феромагнітного стану і знак її зміни визначається взаємною орієнтацією намагніченостей сусідніх шарів EuS. Така зміна провідності пов’язана з обмінним розщепленням зони провідності бар’єрних шарів та спіновою поляризацією електронів, що тунелюють через них.
5. Для двовимірних дислокаційних НГ при дослідженні їх подовжніх транспортних властивостей вперше знайдена надпровідність у багатошарових структурах з халькогенідів свинцю, олова, європію та ітербію, одношарові плівки яких не мають надпровідних переходів. Надпровідність НГ пов’язана з присутністю регулярних сіток дислокацій невідповідності на міжфазних межах (при відсутності сіток дислокацій надпровідність не спостерігається) і має наступні характеристики: температура переходу Тс = 2 – 6,5 К; максимальне критичне магнітне поле Нс2 = 30 – 40 кЕ; енергетична щілина 2/кТс ~ 10. Встановлено, що надпровідність дислокаційних НГ має двовимірний характер та локалізована поблизу міжфазних меж. Спарювання носіїв відбувається початково на вузлах дислокаційної сітки (про що свідчить поява нульвимірної флуктуаційної НП). Надпровідність стабілізується взаємодією сусідніх дислокаційних вузлів (поява двовимірної флуктуаційної НП), а потім і сусідніх сіток ДН через шар халькогеніду свинцю. Збільшення густини ДН (зменшення періоду сітки ДН) призводить до збільшення температури НП переходу.
6. Дослідження феромагнітного переходу у НГ EuS-PbS показали, що шари EuS стають феромагнітними навіть при малих товщинах (~ 2 моношарів). При товщинах шарів dEuS > 4 нм температура Кюрі (Тс) становить 13,6 К (на BaF2) та 17,3 К (на KCl), що відрізняється від масивного EuS (16,6 К). Показано, що такий зсув Тс пов’язаний, в основному, з дією термічно індукованих напруг через різницю температурних коефіцієнтів розширення підкладок та плівок. Для тонких шарів (dEuS < 3 нм) спостерігається товщинна залежність Тс: вона поступово зменшується до 8 К при зменшенні товщини шарів до 0,4 нм. Така залежність температури Кюрі від товщини шарів EuS пов’язана зі зменшенням середнього числа магнітних сусідів для магнітних іонів, розташованих поблизу міжфазної межі.
7. За кутовими та температурними залежностями ліній феромагнітного резонансу визначені константи магнітної анізотропії (КEuS) для НГ на підкладках BaF2 (Kv = - 0,71 МДж/м3 и Ks = 0,08 мДж/м2) та KCl (Kv = - 0,67 МДж/м3 и Ks = 0,05 мДж/м2). Встановлено, що залежність КEuS від товщини шарів (dEuS) відповідає відомій залежності K(dEuS) = KV +2KS/dEuS з домінуючою роллю об’ємної складової KV (анізотропія форми). Це призводить до намагніченості в площині шарів EuS. За допомогою дифракції поляризованих нейтронів встановлена магнітна анізотропія в площині шарів НГ та визначені особливості їхньої доменної структури. Показано, що намагніченості доменів у НГ EuS-YbSe та EuS-PbS лежать вздовж різних напрямків у площині шарів, а саме, вздовж легких осей типу 110 та 210, відповідно.
8. За допомогою дифракції нейтронів для напівпровідникових НГ знайдено антиферомагнітне (AFM) впорядкування магнітних шарів (намагніченості сусідніх шарів EuS направлені у протилежному напрямку), зумовлене взаємодією феромагнітних шарів EuS через діамагнітні прошарки PbS та YbSe.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 



Реферат на тему: ЕПІТАКСІАЛЬНІ НАДГРАТКИ ТА КВАНТОВІ СТРУКТУРИ З МОНОХАЛЬКОГЕНІДІВ СВИНЦЮ, ОЛОВА, ЄВРОПІЮ ТА ІТЕРБІЮ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок