Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: СТАН СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

СТАН СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ / сторінка 6

Назва:
СТАН СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,60 KB
Завантажень:
266
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Аналізуються передбачені в цих статтях обставини, які можуть обумовити виникнення стану сильного душевного хвилювання. Пропонуються власне їх розуміння. Зокрема, під поняттям насильства у ст.ст. 116, 123 КК пропонується розуміти як фізичне, так і психічне насильство, причому основна його риса – спроможність викликати у особи стан сильного душевного хвилюван-ня; тяжкість образи повинна визначатись з урахуванням її характеру і обставин, за яких вона була нанесена, виходячи з об’єктивних та суб’єктивних критеріїв. Аргументується недоцільність закріплення у диспозиціях ст.ст.116, 123 КК таких ознак, як «раптовість» та «систематичність».
У підрозділі 2.4. «Врахування стану сильного душевного хвилювання при конструюванні санкції ст.ст. 116, 123 КК України» підтримується позиція, за якої ступінь зміни тяжкості встановленого покарання з урахуванням кваліфікуючої ознаки може бути виміряний в одиницях, одержаних від поділу медіани (середнього значення) покарання, передбаченого за злочин з кваліфікованим складом, на медіану покарання, визначеного за злочин з основним складом. Доводиться, що ступінь пом’якшення покарання за вчинення вбивства та заподіяння тяжкого тілесного ушкодження у стані сильного душевного хвилювання порівняно з санкцією ч. 1 ст. 115 та ч. 1. ст. 121 КК є різним, що, як видається, є неприпустимим. На основі цього обґрунтовуються пропозиції щодо вдосконалення санкцій ст.ст. 116, 123 КК.
Розділ 3 «Врахування стану сильного душевного хвилювання у правозастосовній діяльності» має два підрозділи. У підрозділі 3.1. «Врахування стану сильного душевного хвилювання у кримінально-правовій кваліфікації» розглядаються питання кримінально-правової кваліфікації в таких випадках, як вчинення вбивства чи тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони і одночасно у стані сильного душевного хвилювання; заподіяння у стані сильного душевного хвилювання тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть; заподіяння у стані сильного душевного хвилюван-ня шкоди іншої, окрім смерті чи тяжкого тілесного ушкодження; заподіяння в такому стані шкоди правоохоронюваним інтересам третіх осіб, а також, якщо такий стан був обумовлений іншими обставинами. За результатами такого аналізу висловлюються конкретні пропозиції як стосовно подальшого вдосконалення висловлених у кримінально-правовій літературі правил кваліфікації вчинених у стані сильного душевного хвилювання діянь, так і стосовно вдосконалення КК та зміни постанов Пленуму Верховного Суду України в цій частині.
У підрозділі 3.2. «Врахування стану сильного душевного хвилювання при призначенні покарання» простежено тенденції судової практики щодо розгляду справ аналізованої категорії. Не виявлено жодного випадку, коли судом до особи, винної у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачено ст.ст. 116, 123 КК, застосовувався б інститут звільнення від кримінальної відповідаль-ності, хоча юридичних перешкод у цьому не було. Зроблено висновок, що суди України за злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання, з  поміж інших, найчастіше застосовують кримінальну відповідальність у формі осуду з призначенням та виконанням (відбуванням) покарання (приблизно 47%). У більш як половині випадків за злочини, відповідальність за вчинення яких передбачено ст.ст. 116, 123 КК, особа звільняється від відбування покарання умовно (на підставі ст.ст. 75, 79 КК – 42%) чи безумовно (лише на підставі Закону України «Про амністію» – 11%). У справах про злочини, відповідальність за вчинення яких передбачено ст.ст. 116, 123 КК, суди, як правило, призначають покарання у межах санкцій цих статей. Не зафіксовано жодного випадку застосування ст. 69 КК. За вчинення умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання, за підрахунками, приблизно у 83% випадків застосовується покарання у виді позбавлення волі на певний строк, і лише у 17% – у виді обмеження волі. Приблизно у двох третинах випадків покарання у виді позбавлення волі на певний строк призначається на строк менше трьох років, а найчастіше – двох років позбавлення волі, що додатково підтверджує доцільність перегляду санкції ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: СТАН СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок