Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ ПОШКОДЖЕНЬ ПОКРИВІВ СКЛЕПІННЯ ЧЕРЕПА З ОГОЛЕННЯМ КІСТОК

ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ ПОШКОДЖЕНЬ ПОКРИВІВ СКЛЕПІННЯ ЧЕРЕПА З ОГОЛЕННЯМ КІСТОК / сторінка 5

Назва:
ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ ПОШКОДЖЕНЬ ПОКРИВІВ СКЛЕПІННЯ ЧЕРЕПА З ОГОЛЕННЯМ КІСТОК
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,47 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Результати морфологічного дослідження біоптатів
дозволяють прийти до висновку, що при механічних і термічних пошкодженнях в окісті і кістках склепіння черепа розвиваються явища некрозу. Однак морфологічні зміни в них мають різний ступінь
Мал.2. Карта-схема реєстрації остеонекроза у хворого П.
вираженості, незалежний від етіології пошкодження. В ділянках з меншим ступенем пошкодження, розташованих звичайно по периферії, визначається схоронність одиничних остеобластів, які разом з периваскулярними клітинами пересаджених шкірно-апоневротичних і шкірно-м’язових клаптів можуть забезпечувати процес репарації кістки. Проведені нами морфологічні дослідження підтверджуються клінічними і рентгенологічними даними, в тому числі - при зіставленні результатів операцій.
У своїй роботі ми користувались розробленою нами класифікацією пошкоджень покривів склепіння черепа з оголенням кісток, у якій враховано фактори, що визначають клініку, тактику і методи хірургічного лікування хворих. Класифікація дозволяє об’єктивізувати важкість стану постраждалих і прогнозувати результати лікування. Пошкодження покривів склепіння черепа з оголенням кісток ми класифікуємо:
1. За етіологією:
1.1. Термічні.
1.2. Механічні.
1.3. Пухлинні та рубцеві.
2. За локалізацією:
2.1. Лобна область.
2.2. Тім’яні області.
2.3. Скроневі області.
2.4. Потилична область.
3. За площею:
3.1. Обмежені (до 100см?).
3.2. Обширні (100 - 300см?).
3.3. Субтотальні (300 - 500см2).
3.4. Тотальні (більш як 500см2).
4. За глибиною:
4.1. З пошкодженням м’яких тканин і окістя.
4.2. З пошкодженням окістя і зовнішної кісткової пластинки.
4.3. З пошкодженням кісток на всю товщу.
4.4. З пошкодженням інтракраніальних структур.
5. За кліничним перебігом:
5.1. Без ускладнень.
5.2. З ранніми ускладненнями.
5.3. З пізними ускладненнями.
Основним видом лікування хворих з оголенням кісток склепіння черепа є хірургічне. 95 пацієнтам виконано 356 операцій. В залежності від тактики хірургічного лікування, яка грунтувалась на установленій розробленим способом глибині некрозу кісток, ми розділили хворих на дві групи. В першу групу ввійшли пацієнти, яким до застосування різних методів пластичних операцій виконували втручання, пов'язані з трепацією черепа і спрямовані на розсічення і видалення остеонекроза (у 43 хворих). До другої групи віднесено пацієнтів, яким виконували пластику дефектів покривів склепіння черепа без попереднього видалення некротизованих кісток (52 хворих). Необхідно відзначити, що в число потерпілих, які склали першу групу, ввійшли пацієнти, у яких було діагностовано некроз кісток склепіння черепа на всю товщину. Відповідно до наших уявлень і розробленої класифікації пошкоджень покривів склепіння черепа з оголенням кісток є прямим показанням до невідкладної декомпресивної остеонекротомії для дренування вогневища поразки і профілактики розвитку гнійних ускладнень. У цій групі хворим зроблено 67 операцій, спрямованих на видалення ділянок остеонекроза (39 остеонекротомій і 28 остеонекректомій). По загальноприйнятій методиці цим пацієнтам ми наносили від 5 до 30 фрезових отворів ручним коловоротом. При неускладненому перебігу післяопераційного періоду через 5-12 днів після нанесення остеоперфорацій і стихання запальних явищ (відсутність відокремлюваного, лихоманки, ріст грануляцій) приступали до наступних операцій, спрямованих на радикальне видалення омертвілих ділянок кісток черепа. Терміни і методи виконання остеонекректомії залежали від глибини і поширеності краніонекроза, його локалізації. При ушкодженні тільки зовнішньої кісткової пластинки виконували тангенційну остеонекретомію за допомогою пласких і жолобоватих доліт відразу після стабілізації стану хворого (12 операцій). При тотальному остеонекрозі омертвілі кістки видаляли за допомогою гострозубців від центра до периферії рани і по всьому її периметрі чи проводили резекцію нежиттєздатної кістки електропилкою (16 операцій). Терміни виконання таких операцій коливалися від 7 до 13 діб. На грануляції, що утворилися через 2-3 тижні, пересаджували розщеплені шкірні трансплантати.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему: ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ ПОШКОДЖЕНЬ ПОКРИВІВ СКЛЕПІННЯ ЧЕРЕПА З ОГОЛЕННЯМ КІСТОК

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок