Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Уява як філософсько-антропологічна категорія

Уява як філософсько-антропологічна категорія

Назва:
Уява як філософсько-антропологічна категорія
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,94 KB
Завантажень:
330
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ПАВЛОВА ОЛЕНА ЮРІЇВНА
УДК 130.123. 3
Уява як філософсько-антропологічна категорія
спеціальність 09.00.04 – філософська антропологія та філософія культури
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Київ–2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка
на кафедрі філософії філософського факультету
Науковий керівник – кандидат філософських наук, доцент
Гатальська Стелла Миколаївна,
Київський національний університету
імені Тараса Шевченка,
доцент кафедри філософії
Офіційні опоненті – доктор філософських наук, професор,
Кримський Сергій Борисович,
Інституту філософії імені Г.С. Сковороди
НАН України,
провідний науковий співробітник відділу логіки та
методології науки;–
кандидат філософських наук, доцент,
Амельченко Наталія Анатоліївна,
Київський інститут перекладачів при НАН України,
декан факультету перекладу.
Провідна установа – Центр гуманітарної освіти
НАН України, м. Київ.
Захист відбудеться “20” жовтня 2003 р. о 10.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.28 при Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка за адресою:
01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, к. 330.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського
національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:
 
01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал № 12.
Автореферат розісланий “19” вересня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради_________________ Діденко В. Ф.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Проблема розуміння шляхів і долі вітчизняної культури в третьому тисячолітті може бути вирішена тільки шляхом концептуального переосмислення засад сучасної культури й осягнення специфіки її взаємодії з попередніми культурно-історичними традиціями.
На початку третього тисячоліття єдиний світ цінностей, що існував у традиційній культурі, втратив свою загальнокультурну очевидність і перебуває в стані, який можна охарактеризувати як “аномію” (Е. Дюркгейм) або “генералізацію цінностей” (М. Вебер). Людина в розколотому світі також розщеплюється на уламки своїх власних бажань, постійно коливається в еклектичній суміші, яку Бодрійяр визначив як поєднання “жаги насолоди і диктату здорового глузду”. Розум, який в період класичного раціоналізму був не лише знаряддям пізнання та принципом його побудови, але й образом культуротворення, силою, що править історією, втрачає свою легітимізуючу функцію. Західноєвропейська цивілізація потребує існування нової сили душі та історії, що збере розщеплений досвід людини у єдиний горизонт. На сцені світової філософської думки проблематизується інша сила душі, що безпосередньо відповідає за синтетичну діяльність людини – трансцендентальна уява.
Тема уяви в класичній філософії не лише не займала центрального положення, а й навіть не претендувала на провідну роль. Починаючи з Платона й Аристотеля, аж до філософії Нового часу, тобто до Декарта та Лейбніца – завжди уява отримувала тлумачення нижчої здатності душі, яка не має нічого спільного зі справжнім пізнанням, а дуже часто осмислювалася як здатність, що вводила суб’єкт пізнання в оману. Таке розуміння уяви передбачає психологічний підхід до її природи в межах гносеології. Гносеологічні розробки проблеми уяви розглядають природу свідомості в суб’єкт-об’єктному відношенні як прозору для себе. Таким чином елімінується історичність та онтологічність свідомості, де власне розкривається смисл буття людини та її життєвого досвіду. У такому розумінні природи свідомості уява є лише психологічним відтінком основних джерел людського пізнання – чуттєвості та мислення. Тематизація уяви відбувається за умов подолання амбівалентності співвідношення основних пізнавальних здатностей людини (мислення і чуттєвості) у західній традиції філософування.
Кант вперше в історії філософії приходить до того, що без здатності уяви не були б можливими людський досвід і людське пізнання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: Уява як філософсько-антропологічна категорія

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок