Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> IНТЕРФЕРОНОГЕННА ТА АНТИВІРУСНА ДIЯ МОЛЕКУЛЯРНИХ КОМПЛЕКСIВ ОДНОЛАНЦЮГОВА РНК — ТИЛОРОН

IНТЕРФЕРОНОГЕННА ТА АНТИВІРУСНА ДIЯ МОЛЕКУЛЯРНИХ КОМПЛЕКСIВ ОДНОЛАНЦЮГОВА РНК — ТИЛОРОН

Назва:
IНТЕРФЕРОНОГЕННА ТА АНТИВІРУСНА ДIЯ МОЛЕКУЛЯРНИХ КОМПЛЕКСIВ ОДНОЛАНЦЮГОВА РНК — ТИЛОРОН
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,47 KB
Завантажень:
322
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУK УКРАЇНИ
IНСТИТУТ МIКРОБIОЛОГIЇ І ВIРУСОЛОГIЇ iм. Д.К. ЗАБОЛОТНОГО
ЖОЛОБАК Надiя Михайлiвна
УДК 578.23+578.24.001.4
IНТЕРФЕРОНОГЕННА ТА АНТИВІРУСНА ДIЯ
МОЛЕКУЛЯРНИХ КОМПЛЕКСIВ ОДНОЛАНЦЮГОВА РНК — ТИЛОРОН
03.00.06 — вiрусологiя
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата бiологiчних наук
К И Ї В — 2 0 0 1


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі проблем інтерферону та імуномодуляторів Iнституту мікробіології і вірусології ім.Д.К.Заболотного Національної академії наук України.
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор
Співак Микола Якович,
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, завідувач відділу проблем інтерферону та імуномодуляторів.
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, професор Менджул Михайло Іванович, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, завідувач відділу вірусів водоростей;
доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, Швед Анатолій Давидович, Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, завідувач відділу молекулярної вірусології.
Провідна установа: Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, кафедра мікробіології, вірусології та імунології, Міністерство охорони здоров’я України, м. Київ.
Захист дисертації відбудеться “ 23 ” травня 2001р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.233.01 в Інституті мікробілогії і вірусології ім.Д.К.Заболотного НАН України за адресою: 03143, м.Київ, вул.Заболотного, 154.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Iнституту мікробіології та вірусології ім.Д.К.Заболотного НАН України за адресою: 03143, м.Київ, вул.Заболотного, 154.
Автореферат розісланий “20 ” квітня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
канд.біол.наук Пуріш Л.М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розробка ефективних засобів профілактики та лікування вірусних інфекцій і на сьогодні залишається надзвичайно актуальною.
Багаторічний досвід клінічного використання препаратів інтерферонів (ІФН), котрі є представниками численного сімейства цитокінів i являють собою групу білків, яким притаманна противірусна, імуномодулююча та антипроліферативна дія, дозволив встановити їх значну ефективність для профілактики та лікування вірусних, бактеріальних і деяких онкологічних захворювань (Grossberg et al,1987; Ершов с соавт, 1998). Однак при цьому вказаним препаратам притаманні і досить суттєві недоліки та обмеження. Так, тривале введення препаратів ІФН в великих дозах викликало формування в організмі антиінтерферонових антитіл, що зводить нанівець ефект лікування (Porres et al, 1989, Bendtzen et al, 1994), а при передозуванні препаратів ІФН в клінічній практиці спостерігаються деякі небажані побічні ефекти (Bottomley, Toy, 1984; Ершов, 1998). Крім того, довготривалі курси лікування препаратами ІФН до цього часу залишаються надзвичайно дорогими.
В той же час знайдено цілий ряд різноманітних речовин-індукторів, які здатні мобілізувати клітинні можливості до продукції ІФН, тобто викликають в організмі продукцію власного ІФН і, таким чином, зникає необхідність введення екзогенного ІФН (Ершов, 1996). Індукторами ІФН І типу (ІФН-/) є віруси, природні дволанцюгові РНК (длРНК) різного походження та синтетичні дволанцюгові рибополінуклеотиди. Крім цього, здатність до індукції ІФН-/ притаманна також цілому ряду низькомолекулярних синтетичних сполук. Але і тут існує цілий ряд обмежень. Віруси, внаслідок інфекційності, не можуть використовуватися в медицині, як індуктори ІФН. Препарати інтерфероногенних длРНК і синтетичних дволанцюгових рибополінуклеотидів є відносно нестабільними при зберіганні і відзначаються досить високою вартістю. Низькомолекулярні синтетичні сполуки - індуктори ІФН, як правило, досить токсичні в інтерфероногенних концентраціях. Незважаючи на велику кількість досліджень в цій галузі (Дидковский с соавт, 1999), ні один з вивчених до цього часу інтерфероногенів не відповідає головним критеріям, що висуваються до них практикою, а саме: отримання досить значних і довготривалих рівнів концентрації ІФН в організмі (і в культурах клітин) при мінімальному рівні токсичності індуктора (Чижов с соавт, 1988).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: IНТЕРФЕРОНОГЕННА ТА АНТИВІРУСНА ДIЯ МОЛЕКУЛЯРНИХ КОМПЛЕКСIВ ОДНОЛАНЦЮГОВА РНК — ТИЛОРОН

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок