Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ІДЕНТИФІКАЦІЯ СУБ`ЄКТА В ІСТОРИЧНІЙ КУЛЬТУРОЛОГІЇ

ІДЕНТИФІКАЦІЯ СУБ`ЄКТА В ІСТОРИЧНІЙ КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Назва:
ІДЕНТИФІКАЦІЯ СУБ`ЄКТА В ІСТОРИЧНІЙ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,07 KB
Завантажень:
453
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Харківський національний університет
ім. В.Н.Каразіна
ФЕСЕНКО ГАЛИНА ГРИГОРІВНА
УДК130.2
ІДЕНТИФІКАЦІЯ СУБ`ЄКТА В ІСТОРИЧНІЙ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Харків – 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Харківському національному університеті
ім. В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник: доктор філософських наук, доцент,
Білик Ярослав Михайлович,
Харківський національний
університет ім. В. Н. Каразіна,
професор кафедри теорії культури
та філософії науки
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор,
Бичко Ада Корніївна,
Київський інститут театрального
мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого,
завідувач кафедри суспільних наук
доктор філософських наук, професор
Гребеньков Геннадій Васильович,
Донецький державний технічний університет,
професор кафедри філософії
Провідна установа: Центр гуманітарної освіти НАН України
(м. Київ)
Захист відбудеться “26” вересня 2001р. о 17-й годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 051. 06
при Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна
за адресою: 61077, Харків, м. Свободи, ауд. 3-83
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна
за адресою: 61077, м. Харків, м. Свободи, 4.
Автореферат розісланий “20” липня 2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Кислюк К. В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. В сучасній філософії наявною методолого-епістемологічною потребою стала постановка та вирішення низки нових завдань, зокрема, дослідження гуманітарних проблем залежно від ступеня залученості людини до соціокультурної динаміки, від урахування особистісного чинника у суспільному розвитку. Помітне посилення культурологічного мислення зумовлено новим поглядом на людину як суб`єкта культуротворчої діяльності.
Необхідність осмислення світу культури пояснюється кардинальною зміною загальної спрямованості світогляду та наукової парадигми - механістичної редукціоністської картини світу на нову холістичну. Початок такого переходу пов'язують з розвитком квантової механіки (Д. Бом), а також теорії самоорганізації та сінергетики (Н. Бор, І. Пригожин, С. П. Курдюмов). “Стара” світоглядна парадигма сприймала людину і природу, суб'єкт і об'єкт як опозиційні пари, а суб'єктивне розглядалось як помилкове і тільки загальне ототожнювалось з об'єктивним та істинним. В такій парадигмі не знаходилося місця культурним реаліям, отже сцієнтистський світогляд розглядав їх як щось зовнішнє по відношенню до людини. В новій концепції всесвіт не протистоїть людині, не є зовнішнім, незалежним і чужим їй, а нерозривно пов`язується з людиною.
Епістемологічні новації останньої третини ХХ століття помітно впливають на європейське культурологічне знання. Дослідження смислів культури, засвоєння багатоманітної культурної спадщини, знайомство з внутрішньою структурою тієї чи іншої культури, осмислення ритмів історичного буття суспільства та перспектив майбутнього зробили проблему співвідношення історії та культури однією з актуальних у гуманітарному пізнанні.
Умови для існування культури створює людина за допомогою соціокультурних форм, в такому випадку феномен історії виступає як поєднання структури людської темпоральності з світоглядним універсумом. Отже, відкинути історію від пізнання культури неможливо; історичні реалії вже відбулися і стали надбанням культури, тому повинні входити в контекст її (культури) дослідження.
Одним із результатів трансформації світогляду стало конституювання в середині ХХ століття особливого дослідницького поля, де розмістилася нова дисципліна – історична культурологія. Нове світорозуміння теоретично ще недостатньо осмислене і термінологічно чітко не виражене. В одних випадках – говориться про становлення “постсучасної” науки (Ст. Тулмін), в інших – про народження “постнекласичної” науки (В.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: ІДЕНТИФІКАЦІЯ СУБ`ЄКТА В ІСТОРИЧНІЙ КУЛЬТУРОЛОГІЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок