Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗЕРНА НОВИХ СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В СТЕПУ УКРАЇНИ ПРИ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЯХ

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗЕРНА НОВИХ СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В СТЕПУ УКРАЇНИ ПРИ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЯХ / сторінка 8

Назва:
ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗЕРНА НОВИХ СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В СТЕПУ УКРАЇНИ ПРИ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЯХ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,06 KB
Завантажень:
153
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 

ВИСНОВКИ
1. Нові сорти озимої пшениці в степовій зоні мають достатній потенціал якості зерна. За вмістом клейковини вони забезпечують по кращих попередниках і фонах одержання зерна 1, 2 і 3 класів, але при підвищенні чисельності шкідливої черепашки погіршуються значення ІДК і клас зерна знижується. Кращу якість зерна мають сорти Скіф’янка, Одеська 162 і Тіра. Після непарових попередників більшою чутливістю до покращення агрофону відзначаються сорти Одеська 161, Юна та Дніпровська 117, менше реагують на нестачу добрив Альбатрос одеський і Скіф’янка.
2. В умовах високої чисельності шкідливої черепашки (близько 20 екз./м2) менше пошкоджувалися клопом середньорослі сорти (Альбатрос одеський, Дніпровська 167), сильніше – короткостеблові (Скіф’янка, Одеська 162). Клейковина у борошні сортів Одеська напівкарликова, Дніпровська 117 і Дніпровська 167 деградувала в більшій мірі, ніж у сильних сортів. Альбатрос одеський і Одеська 161 мали кращу якість клейковини. Об’єм хліба у Одеської 161 був вищий від інших сортів на 97-135 см3.
3. Серед попередників озимої пшениці найвищу якість зерна забезпечували чорний пар і люцерна на один укіс. Зерно по чорному пару в порівнянні з кукурудзою на силос мало кращі фізичні властивості (натуру, скловидність), вищі вміст білка в зерні, клейковини в борошні, число седиментації, об’єм хліба та фізичні показники борошна і тіста.
4. В степовій зоні якість зерна озимої пшениці за оптимальних строків сівби часто буває нижчою в порівнянні з пізніми посівами. Шляхом подолання зворотного зв’язку урожай – білок може стати збільшення доз азоту, в тому числі і внесення його позакоренево. На початку молочної стиглості зерна обробка карбамідом 30 кг/га д.р. добре розвинутих ранніх та оптимальних посівів підвищували вміст білка в зерні на 0,83-1,61 %, клейковини в борошні – на 3,1-3,6 %. Підживлення пізніх посівів були неефективними.
5. В північній частині Степу після кукурудзи на силос при передпосівному внесенні повного добрива доза азоту N90 забезпечувала приріст клейковини на 5,0, N60 – на 3,8 і N30 – на 1,2%. В сприятливі за зволоженням роки внесення N60Р60К40 перед сівбою покращувало клас зерна сортів, які досліджувалися, з 4-5 до 3. При вивченні режиму мінерального живлення кращими варіантами виявились: N90Р60К40 і N60Р60К40 + N30 в кущіння. Вміст клейковини в борошні підвищився відповідно на 5,6 і 6,4%, об’єм хліба на 59 і 57 см3, клас зерна з 3 до 2 для обох варіантів. Для зменшення витрат пального доцільно було б вносити всю норму азотних добрив восени.
По чорному пару на фоні P60K40 суттєвого значення набувало підвищення дози азотних добрив при весняних підживленнях локальним способом до 60 кг/га. Роздрібне внесення азоту у фазах виходу рослин в трубку та колосіння по 30 кг/га та одноразове (60 кг/га) у трубкування підвищували вміст білка, клейковини, число седиментації в однаковій мірі, клас зерна з 3 став 2 для обох варіантів.
6. Позакореневе підживлення карбамідом у колосіння порівняно з пізнішими фазами помітно підвищувало вміст хлорофілу, загального азоту і фосфору у верхніх листках пшениці як по чорному пару, так і після кукурудзи на силос. Збільшення частки нітратного азоту відбувалося рівномірно за всіх строків обробки. Підживлення не впливало на урожайність, але збільшувало кількість клейковини в борошні.
Використання NaКМЦ і ПВС в розчинах карбаміду підвищувало вміст загального і нітратного азоту та фосфору в листках пшениці, клейковини в борошні, але дещо знижувало урожайність та хлібопекарські якості зерна. Після кукурудзи на силос ефективність позакореневих підживлень була вищою при передпосівному внесенні N60P60K40 в порівнянні з неудобреним фоном. Частка клейковини на фоні з добривами збільшувалась від обробки на 2,7-4,2 %, а без добрив – лише на 0,8-1,2 %.
7. Застосування для позакореневих підживлень на початку молочної стиглості зерна вуглеамонійних солей дозою 15 кг/га д.р. може призводити до опіків і порушення обміну речовин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗЕРНА НОВИХ СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В СТЕПУ УКРАЇНИ ПРИ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЯХ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок