Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Зміна експресії генів у гліальних пухлинах головного мозку людини

Зміна експресії генів у гліальних пухлинах головного мозку людини

Назва:
Зміна експресії генів у гліальних пухлинах головного мозку людини
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,71 KB
Завантажень:
153
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ І ГЕНЕТИКИ
Шостак Катерина Олександрівна
УДК 577.212.3+577.213.5
Зміна експресії генів у гліальних пухлинах головного мозку людини
03.00.03 – молекулярна біологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України.
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор,
член-кор. НАН України
Кавсан Вадим Мусійович,
Інститут молекулярної біології і генетики
НАН України, м. Київ,
завідувач відділу біосинтезу нуклеїнових кислот.
Офіційні опоненти:
доктор бiологiчних наук
Соломко Олександр Петрович,
Iнститут молекулярної бiологiї i генетики
НАН України, м. Київ,
завiдувач вiддiлу бiохiмiчної генетики;
кандидат біологічних наук,
доцент
Дробот Людмила Борисівна,
Інститут біології клітини НАН України, м. Львів,
в.о. завідувача відділу сигнальних механізмів клітини.
Провідна установа: Інститут експериментальної онкології, патології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України, м. Київ.
Захист відбудеться “ 22 ” жовтня 2002 року о 10-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.237.01 в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України (м.Київ 03143, вул. Заболотного 150).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту молекулярної біології і генетики НАН України: м.Київ 03143, вул. Заболотного 150.
Автореферат розіслано 21 вересня 2002 року.
Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради,
кандидат бiологiчних наук О.В. Пiдпала
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасна картина молекулярних основ пухлин головного мозку людини відображає комплексну взаємодію між численними генетичними подіями, включаючи хромосомні аномалії, активацію протоонкогенів, інактивацію генів-супресорів пухлин, аберантну експресію факторів росту і їхніх рецепторів.
Протоонкогени – це гени, які присутні у нормальних еукаріотичних організмах, чиї екзони гомологічні онкогенам гостротрансформуючих ретровірусів для яких було показано індукування неопластичних трансформацій (Garret and Sell, 1995). Протоонкогени кодують велику різноманітність білків, які беруть участь у рості і поділі клітин і відносяться до однієї з наступних категорій: 1 – рецептори факторів росту (наприклад, c-erbB-1, c-erbB-2); 2 – цитоплазматичні протеїн кінази залучені до перетворення сигналу (наприклад, src, raf); 3 – GTP-зв'язувальні білки (наприклад, N-ras, gsp); 4 – регулятори транскрипції, які утворюють найбільшу групу (наприклад, erbA-1, erbA-2, fos, jun, myb, c/L/N-myc). Ідентифіковано більше сотні онкогенів, що виникли з клітинних протоонкогенів у результаті точкових мутацій, генних ампліфікацій і хромосомних транслокацій (Shapiro, 2001; Rempel, 2001), і цей список постійно поповнюється.
У той час як онкогени підсилюють ріст, дозволяючи клітині ігнорувати сигнали пригнічення росту, продукти генiв-супресорiв пухлин мають зворотній ефект. Ідентифіковано близько десятка генів-супресорів пухлин і припускають існування більшої їхньої кількості (Nozaki et al., 1999; Rutka et al., 2000). Онкогени і гени-супресори функціонують як антагоністи: одні – підсилюють, інші – пригнічують клітинну проліферацію. Існує, однак, і деяка асиметрія. В той же час було показано, що генетичні детермінанти раку є мутантними генами-супресорами пухлин. Результат мутацій у цьому випадку – інактивація гена-супресора пухлин, що призводить до втрати його функцій. Два найкраще охарактеризовані гени-супресори пухлин – ген ретинобластоми Rb (Marshall, 1991) і ген, що кодує білок р53 (Nigro et al., 1989; Hollstein and Sidransky, 1991).
Гліальні пухлини складають більше 50% усіх новоутворень головного мозку людини. Цю групу пухлин поєднує загальне походження з астроцитарної глії, а також низка специфічних особливостей: наявність гліально-фібрилярного компоненту, характер росту, часті рецидиви, рідкі виникнення метастазів навіть при дуже значній агресивності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Зміна експресії генів у гліальних пухлинах головного мозку людини

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок