Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ПРОГНОЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯПОЛОГОВИХ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ

ПРОГНОЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯПОЛОГОВИХ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ

Назва:
ПРОГНОЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯПОЛОГОВИХ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,79 KB
Завантажень:
209
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА
ПОЛЬОВА СВІТЛАНА ПЕТРІВНА
УДК 618.46-06:616.94]-084
ПРОГНОЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯПОЛОГОВИХ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ
14.01.01 – акушерство і гінекологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Вінниця - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому державному медичному університеті ім. М.І Пи-рогова МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Григоренко Петро
Петрович, Вінницький державний медичний університет ім.
М.І. Пирогова МОЗ України,завідувач кафедри акушерства і
гінекології факультету післядипломної освіти (Хмельницький
філіал).
Офіційні опоненти: - доктор медичних наук , професор Мазорчук Борис Федорович, Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України ,завідувач кафедри акушерства і гінекології №1.
- доктор медичних наук Гладчук Ігор Зіновійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства і гінекології №1.
Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України МОЗ України, відділення патології вагітності і пологів, м. Київ.
Зазист відбудеться 09.04.2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.600.01 при Вінницькому державному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул Пирогова, 56)
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова (21018, м. Вінниця, вул Пирогова, 56)
Автореферат розісланий 05.02.2002 року.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, кандидат медичних наук, доцент М.І. Покидько
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Післяпологові гнійно-септичні ускладнення в структурі материнської захворюваності та смертності займають одне з провідних місць [Мазорчук Б.Ф. та співавт., 1995; Венцківський Б.М. та співавт., 1996; Степанківська Г.К., 1996; Гуртовой Б.М. и соавт., 2001; A. Mehta, et al., 1995]. Основна роль у їх виникненні належить інфекційним чинникам та захворюванням, які жінки перенесли під час вагітності та патологічного перебігу пологів [Кулаков В.И. и соавт., 1995; Тимошенко Л.В. та співавт., 1996; Венцковский Б.М. и соавт., 2000; Воронова С.И. и соавт., 2001; E.V. Kristiansen et al., 1990].
Характерною особливістю гнійно-септичних захворювань у післяпологовому періоді є їх поліетіологічність. Велика різноманітність збудників, головним чином, умовно-патогенних мікроорганізмів та їх асоціацій, позбавляє післяпологові гнійно-септичні захворювання нозологічної специфічності. У виникненні післяпологових ускладнень провідна роль належить не стільки фактору інфікування, скільки здатності материнського організму протистояти йому [Куценко В.В., 1994; Мазорчук Б.Ф. та співавт., 1995].
Гормональна перебудова під час вагітності призводить до кількісних і якісних змін Т- і В- систем імунітету та неспецифічних факторів захисту, що трактується як вторинний фізіологічний імунодефіцит, який сприяє розвитку септичних ускладнень у післяпологовому періоді [Кумпаненко В.А., 1995; Серов В.Н. и соавт., 1997].
Найрозповсюдженішим проявом післяпологової інфекції є післяпологовий ендометрит, який зустрічається у 3-8% після фізіологічних пологів та у 18-20% породілей після патологічних пологів [Астахов В.М. и соавт., 2000; Бойчук А.В., 1997]. Важливість проблеми післяпологового ендометриту визначається не тільки значною розповсюдженістю та суттєвими економічними втратами, скільки його можливими ускладненнями (перитоніт, сепсис, інфекційно-токсичний) [Венцківський Б.М. та співавт., 2000].
Тому пошук методів ранньої діагностики та нових високоефективних засобів лікування післяпологових гнійно-септичних ускладнень є одним з важливих завдань практичного акушерства [Стрижаков А.Н. и соавт., 1999; Горин В.С. и соавт., 2001]. Існуючі методи хоча і є інформативними, але є трудомісткими. Особливого значення набуває розробка і впровадження експрес-методів ранньої діагностики.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ПРОГНОЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯПОЛОГОВИХ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок