Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ВЕСІЛЬНИЙ РИТУАЛ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ: ТРАДИЦІЙНА СТРУКТУРА ТА РЕЛІКТОВІ ФОРМИ (середина ХІХ –ХХ ст.)

ВЕСІЛЬНИЙ РИТУАЛ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ: ТРАДИЦІЙНА СТРУКТУРА ТА РЕЛІКТОВІ ФОРМИ (середина ХІХ –ХХ ст.)

Назва:
ВЕСІЛЬНИЙ РИТУАЛ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ: ТРАДИЦІЙНА СТРУКТУРА ТА РЕЛІКТОВІ ФОРМИ (середина ХІХ –ХХ ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
30,48 KB
Завантажень:
302
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА
ЕТНОЛОГІЇ ім. М. Т. РИЛЬСЬКОГО
Н Е С Е Н Ірина Іванівна
ВЕСІЛЬНИЙ РИТУАЛ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ:
ТРАДИЦІЙНА СТРУКТУРА ТА РЕЛІКТОВІ ФОРМИ (середина ХІХ –ХХ ст.)
Спеціальність 07.00.05 – етнологія
АВТОРЕФЕРАТ
Дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Київ – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України
Науковий керівник: доктор історичних наук, Курочкін Олександр Володимирович,
провідний науковий співробітник
Українського етнологічного центру
Інституту мистецтвознавства, фольклористики
та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор
кафедри Етнології та краєзнавства
Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
Борисенко Валентина Кирилівна.
кандидат історичних наук
Пошивайло Ігор Володимирович
Заступник директора з наукової роботи
Українського центру культури
“Музей Івана Гончара”
Провідна установа: Інститут політичних і етнонаціональних
досліджень НАН України
Захист відбудеться “ 2 ” липня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої
Вченої ради Д 26.227.01 в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (вул. Грушевського, 4).
Автореферат розісланий “29” травня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
Кандидат філологічних наук О. О. Микитенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ
Актуальність теми. Весільна обрядовість – один із найстійкіших і найскладніших компонентів традиційно-побутової культури, яскравий показник етнічної ідентичності. У ній простежуються пережитки архаїчних уявлень, соціальних та сімейно-шлюбних відносин, що формувалися в різні історичні епохи. Шлюб належить до одноразових обрядів родинного циклу і виступає усвідомленою культурною формою переходу людини з неодруженого стану в одружений внаслідок статевої зрілості. Це цілісний, внутрішньо організований системний організм, що побутує в етнорегіональному аспекті, та має незмінне структурне ядро, приховане за численними динамічними елементами. В дослідженні автор користується визначенням поняття структури (від лат. structura – будова, розшифрування, порядок), як основної характеристики системи, її інваріантним аспектом, що виявляє стійкі звязки елементів і забезпечує їх єдність. В ширшому, довільному розумінні поняття структури з часів середньовіччя було одним із способів визначення поняття форми і в цьому значенні також зустрічається в етнологічних структурних дослідженнях. Див.: Структура // Философский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1989. – С. 629; Чистов К. В. Типологические проблемы изучения восточнославянского свадебного обряда // Проблемы типологии в этнографии. – М.: Наука, 1979. – С. 223–229; Лотман Ю. М. Динамическая модель семиотической системы // Труды по знаковым системам. – Тарту, 1978. – Вып. 10. – С. 18–33. Вивчення цього складного ритуального комплексу потребує переосмислення наукових напрацювань попередніх поколінь дослідників і застосування нових методик щодо структурування матеріалу.
Студії весільного ритуалу українців середини ХІХ – ХХ ст. підвели сучасну етнологію до кількох важливих висновків: було сформульовано його загальний образ та виявлено інваріант, визнане побутування весільного дійства у чотирьох основних регіональних підтипах – центральному, поліському, карпатському та південному. Однак, досі не зясовані інваріантні схеми згаданих регіональних підтипів. Актуальними залишаються також питання детального субрегіонального та ареального членування кожного із визначених регіонів щодо особливостей весільного дійства.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Реферат на тему: ВЕСІЛЬНИЙ РИТУАЛ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ: ТРАДИЦІЙНА СТРУКТУРА ТА РЕЛІКТОВІ ФОРМИ (середина ХІХ –ХХ ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок