Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат на тему: ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЙСМЕКЕРНОЇ АКТИВНОСТІ НЕЙРОНІВ МОЛЮСКА ТА ВПЛИВУ НА НЕЇ ТРИТЕРПЕНОВИХ ГЛІКОЗИДІВ

ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЙСМЕКЕРНОЇ АКТИВНОСТІ НЕЙРОНІВ МОЛЮСКА ТА ВПЛИВУ НА НЕЇ ТРИТЕРПЕНОВИХ ГЛІКОЗИДІВ / сторінка 3

Назва:
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЙСМЕКЕРНОЇ АКТИВНОСТІ НЕЙРОНІВ МОЛЮСКА ТА ВПЛИВУ НА НЕЇ ТРИТЕРПЕНОВИХ ГЛІКОЗИДІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,05 KB
Завантажень:
317
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
В. І. Вернадського (Сімферополь, 1999, 2000).
Публікації. Результати роботи відображено в 5 наукових статтях і 5 тезах конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, методів дослідження, результатів дослідження, обговорення результатів, висновків та списку використаних джерел із 174 найменувань. Робота викладена на 110 сторінках, ілюстрована 18 рисунками та містить 1 таблицю.
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Об'єкт досліджень. Експерименти були проведені на нейронах дорзальної поверхні підглоткового комплексу гангліїв молюсків Helix pomatia, Helix lucorum taurica Kryn та Lymnaea stagnalis.
Дослідження механізмів генерації пейсмекерної активності проводилося на ізольованих нейронах Helix pomatia ППа1, ППа2, ППа7 та В7. Техніка ізоляції була такою. Спочатку для точної ідентифікації нейронів реєстрували їх фонову електричну активність, а потім витягали мікроелектрод і перерізали конективу між правим парієтальним ганглієм (ППаГ), де розташовані клітини, і вісцеральним ганглієм (ВГ), куди спрямовані їхні головні відростки. Потім знову вводили мікроелектрод у клітину і, безперервно реєструючи електричну активність, за допомогою мікроманіпулятора витягали клітину з ганглія із залишком аксодендритного дерева, розташованого в ППаГ.
Для дослідження іонних струмів ізольовані нейрони Helix lucorum та Lymnaea stagnalis отримували за допомогою ферментативної обробки навкологлоткового ганглія у 0.35 % розчині пронази Е (Sigma, США). Час інкубації складав 45 хвилин при температурі 370С. Ізольовані нейрони виділялися при багаторазовому перепусканні потрібних ділянок ганглія через скляні піпетки (діаметр кінчика 0.5 – 1 мм).
Електрофізіологічні вимірювання. Для реєстрації електричної активності в нейрони вводили по одному мікроелектроду, що були зв'язані з вхідними передпосилювачами. Скляні мікроелектроди заповнювалися 2.5 М розчином KCl і мали опір 10–30 МОм. Електричну активність нейронів реєстрували на швидкодіючому чорнильному самописці Н 338-6П та осцилографі CI-69. Для стимуляції нейронів струмом у клітину одночасно вводили два мікроелектроди: один – для реєстрації МП, другий – для поляризації мембрани нейрона. У цьому випадку стимуляцію нейрона струмом проводили через навантажувальний опір 100 МОм за допомогою ізолюючого пристрою стимулятора ЕСУ-2. Під час роботи другий мікроелектрод був зв'язаний із виходом підсилювача фіксації потенціалу.
Для реєстрації струмів використовувався метод фіксації потенціалу в конфігурації “ціла клітина” (Hamill et al., 1981). Стандартний зовнішній розчин для наземних слимаків містив (у мМ): NaCl 100, KCl 4, CaCl2 10, MgCl2 4, TRIS-base 10; рН 7.45, а для водяних молюсків – (у мМ): NaCl 44, KCl 1.7 або 0, CaCl2 2, MgCl2 4, HEPES – NaOH 10, pH 5.3 – 8.1. Скляні мікропіпетки виготовлялися з легкоплавких капілярів діаметром 1.8 мм і мали опір 2 – 3 МОм. Для реєстрації натрієвих струмів піпетки заповнювалися розчином (у мМ): Cs 40, TRIS-base 12; pН 6.8; для реєстрції калієвих струмів – КCl 100, MgCl2 5, EGTA 5, HEPES-NaOH 10; рН 7.4. Зміну позаклітинних розчинів здійснювали шляхом додавання речовини в реєстраційну камеру, та (якщо визначено) методом “фіксації концентрації” (Krishtal et al., 1983), який давав можливість швидко змінити позаклітинний розчин за 20 – 50 мс. Усі електрофізіологічні експерименти проводилися при кімнатній температурі (19 – 240С).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Пейсмекерна активність нейронів ППа2 та ППа 7. У ході досліджень було ізольовано 17 нейронів ППа2 та 22 – ППа7. Після повної ізоляції соми із залишком аксодендритного дерева ці нейрони тривалий час продовжували генерувати спонтанну ритмічну активність, параметри якої були близькі до тих, які спостерігалися в інтактному ганглії. Через 40 – 80 хвилин після ізоляції спонтанна електрична активність нейронів ППа2 та ППа7, як правило, припинялася, причому штучна деполяризація клітин у цей час призводила до генерації нормальних за амплітудою і формою потенціалів дії (ПД).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЙСМЕКЕРНОЇ АКТИВНОСТІ НЕЙРОНІВ МОЛЮСКА ТА ВПЛИВУ НА НЕЇ ТРИТЕРПЕНОВИХ ГЛІКОЗИДІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок