Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЙСМЕКЕРНОЇ АКТИВНОСТІ НЕЙРОНІВ МОЛЮСКА ТА ВПЛИВУ НА НЕЇ ТРИТЕРПЕНОВИХ ГЛІКОЗИДІВ

ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЙСМЕКЕРНОЇ АКТИВНОСТІ НЕЙРОНІВ МОЛЮСКА ТА ВПЛИВУ НА НЕЇ ТРИТЕРПЕНОВИХ ГЛІКОЗИДІВ / сторінка 6

Назва:
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЙСМЕКЕРНОЇ АКТИВНОСТІ НЕЙРОНІВ МОЛЮСКА ТА ВПЛИВУ НА НЕЇ ТРИТЕРПЕНОВИХ ГЛІКОЗИДІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,05 KB
Завантажень:
317
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
У наших експериментах додаток навіть 10 мМ Cs+ (а в окремих експериментах – і 20 мМ) не викликав достовірного пригнічення пейсмекерної активності ( що характеризується частотою генерації ПД). Залишається припускати, що цей струм не бере участі в генерації пейсмекерної активності досліджених нейронів.
рН-відповіді в нервових клітинах молюска. Більшість сенсорних нейронів ссавців здатно відповідати на швидкі зміни рН як у кислу, так і в лужну сторону (Krishtal et al., 1981; Waldmann et al., 1998). Швидкий зсув рН у кислу сторону супроводжується у таких клітинах виникненням натрієвого вхідного струму. Після досягнення максимального значення, активований протонами струм зменшується за експонентним законом із постійною часу, що слабко залежить від рН і від потенціалу на мембрані. Феноменологічно цей процес аналогічний явищу десенситизації постсинаптичних мембран до дії медіаторів (Krishtal et al., 1981). Його наявністю і викликана необхідність швидких змін рН для активації відповідного механізму. Тому аплікація позаклітинних розчинів проводилася за допомогою методу "фіксації концентрації". Було досліджено 98 ізольованих нейронів водяного молюска Lymnaea stagnalis. Швидкий зсув рН зовнішнього розчину від 8.1 до 5.3 призводив до розвитку швидко активованого вхідного струму, що демонстрував часткову десенситизацію протягом 100 – 200 мс (рис. 5). Виявлений протон-керований струм (рН-відповідь) сильно залежав від підтримуваного потенціалу на мембрані. При МП від –90 до –30 мВ спостерігалися незначні рН-відповіді із середньою амплітудою струму ~70 пА (див. рис. 5, вставка). Для позитивних значень підтримуваного потенціалу виявлялася залежність амплітуди струму від напруги на мембрані. Зі збільшенням потенціалу збільшувалася амплітуда вхідного струму.
Для того, щоб визначити, якими іонами переноситься індукований протонами струм, Na+ у позаклітинному розчині заміняли на еквімолярну кількість іонів триса. Однак, ні заміна Na+ на іони триса, ні повне усунення К+ із зовнішнього розчину не впливало на розвиток рН-відповідей. Ми припустили, що цей струм переноситься Са2+. Із підвищенням концентрації кальцію від 2 до 10 мМ (при відсутності Na+ і К+) у зовнішньому розчині вольт-амперна характеристика зсувалася в зону позитивних значень напруги, у той час, як амплітуда рН-відповідей трохи знижувалася. При зменшенні концентрації Са2+ від 2 до 0.5 мМ у натрійвмісному розчині тільки 8 клітин із 43 досліджених продемонстрували реакцію, специфічну до підвищення концентрації протонів у розчині.
Виходячи з отриманих результатів можна припустити, що іони Са відіграють подвійну роль у регуляції рН-відповідей. Із одного боку, вони проводять струм, а з іншого боку – здатні частково блокувати протонактивовані канали.
Дія тритерпенових глікозидів на нейрональну мембрану. Аплікація ТТГ була проведена на 63 нейронах ППа1, 57 – ППа2, 74 – ППа7, 31 – В7, 40 неідентифікованих нейронах у ППаГ та 31 нейроні у ВГ. Перфузія в експериментальну камеру бісдесмозидних глікозидів (11 сполук) у концентраціях 10-3 – 10-2 М не впливала на електричну активність досліджених нейронів. Монодесмозидні глікозиди (11 сполук) у високих концентраціях (2?10-3 – 10-3 та, у деяких випадках, 10-4 М) призводили до стійкої гіперполяризації мембрани нейронів, або викликали незворотні зміни в характері імпульсної активності після відмивання. Ймовірно, розвиток тривалої гіперполяризації обумовлений підвищеною калієвою провідністю. Для перевірки цього припущення було досліджено вплив ТТГ на сумарний калієвий струм (СКС).
Рис. 5. Властивості рН-відповідей.
Протонактивований вхідний струм. Стрілками біля кожної реєстрації струму відзначений потенціал на мембрані (мВ); східчаста зміна рН показана над записами струму. Вставка: рН-відповідь при підтримуваному мембранному потенціалі –50 мВ.
Заміна стандартного розчину Рінгера на розчин Рінгера, що містить монодесмозидний глікозид у концентрації 10-5 М, призводила до збільшення амплітуди СКС, викликаючи також зміну його форми (рис.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему: ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЙСМЕКЕРНОЇ АКТИВНОСТІ НЕЙРОНІВ МОЛЮСКА ТА ВПЛИВУ НА НЕЇ ТРИТЕРПЕНОВИХ ГЛІКОЗИДІВ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок