Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ХРЕСТОВО_БАНЕВИХ ЦЕРКОВ ХІІ-ХІІІ СТ. ДАВНЬОГО ГАЛИЧА

АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ХРЕСТОВО_БАНЕВИХ ЦЕРКОВ ХІІ-ХІІІ СТ. ДАВНЬОГО ГАЛИЧА

Назва:
АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ХРЕСТОВО_БАНЕВИХ ЦЕРКОВ ХІІ-ХІІІ СТ. ДАВНЬОГО ГАЛИЧА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,80 KB
Завантажень:
470
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Національний університет “Львівська політехніка”
Лукомський Юрій Володимирович
УДК 72.033.4
АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ХРЕСТОВО_БАНЕВИХ ЦЕРКОВ ХІІ-ХІІІ СТ. ДАВНЬОГО ГАЛИЧА
18.00.01 Теорія архітектури, реставрація памяток архітектури
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури
Львів-2005


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Національному університеті "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник – | доктор архітектури, доцент
Бевз Микола Валентинович,
завідувач кафедри
реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету "Львівська політехніка"
Офіційні опоненти – | доктор архітектури, професор
Раллєв Олександр Борисович,
завідувач кафедри Основ архітектури
Одеської Державної академії будівництва і архітектури
кандидат архітектури
Вечерський Віктор Васильович,
начальник відділу проблем забудови міста та його історичної частини Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації
Провідна установа – | Київський Національний технічний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, кафедра основ архітектури та архітектурного проектування (м.Київ)
Захист відбудеться 2 червня о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35. 052. 11 у Національному університеті "Львівська політехніка" (79013, Львів-13, вул.С.Бандери,12, ауд. 226 головного корпусу).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка" (79013, Львів, вул. Професорська, 1)
Автореферат розісланий 2 травня 2005 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, канд. арх., професор Петришин Г.П.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Спадщина галицького монументального будівництва ХІІ-ХІІІ ст. збереглася переважно у вигляді архітектурно-археологічних пам’яток. Починаючи з кінця ХІХ ст., зусиллями багатьох поколінь дослідників, локалізовано та введено до наукового обігу понад 20 об’єктів монументального будівництва, які за територією поширення та спільною білокам’яною технікою відносять до витворів Галицької архітектурної школи ХІІ-ХІІІ ст. (далі – ГАШ) Галицька архітектурна школа ХІІ-ХІІІ ст. – напрямок у монументальній архітектурі, що розвинувся на території Галицького князівства та Галицько-Волинської держави, який характеризується білокам’яною та дерев’яною техніками будівництва, своєрідним архітектурним стилем, що синтезував візантійські, романські й місцеві принципи та прийоми в цілісну форму.. Цю групу пам’яток характеризує своєрідне поєднання візантійських і західно-романських будівельних традицій, які переосмислені на ґрунті місцевих устоїв та смаків. Наративні джерела, історична топоґрафія засвідчують і дозволяють припускати існування решток ще кількох десятків подібних об’єктів, що вимагають архітектурно-археологічного дослідження. На території давнього Галича та його передмість виявлено рештки 10 мурованих та 6 дерев’яних монументальних будівель княжої доби. Незважаючи на критичний стан збереження й, відповідно, найслабшого вивчення у порівнянні з іншими візантійсько-романськими школами, відомі нині пам’ятки ГАШ демонструють розмаїту палітру типів будівель як за архітектурно-планувальними, так і за конструктивними вирішеннями. Вони виділяються високим рівнем технологічних прийомів та багатством планувальних типів на тлі європейської середньовічної архітектури, чим викликають постійний науковий інтерес і вимагають ретельного вивчення.
Найпоширенішим типом будівель давньогалицької білокам’яної архітектури ГАШ є традиційні для візантійського обряду хрестово-баневі церкви Хрестово-баневі церкви – сакральні споруди, над середхрестям головних широких нав яких височить баня (купол) на світловому барабані, що опирається через паруси на арки, перекинуті поміж чотирма центральними опорами-стовпами. Зі сходу споруди, як правило, завершуються вівтарними апсидами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ХРЕСТОВО_БАНЕВИХ ЦЕРКОВ ХІІ-ХІІІ СТ. ДАВНЬОГО ГАЛИЧА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок