Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат на тему: МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ)

МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ) / сторінка 11

Назва:
МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,88 KB
Завантажень:
478
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 Костенко); “Виводять знов на плац мужчин. / Дроти. І пси (немов міністри)... / Мовчиш, Росіє?.. / І мовчи!” (Т. Мельничук). Якщо компоненти порівняння логічно поєднувані, сарказм досягається акцентуванням семантики об’єкта: „Панове, цить! / (Стікає воском люстра...) / Мерці мерцями, їм не в голові. / А ми – мов лишаї на тілі людства – голодні, геніальні і живі” (Ю. Андрухович). Лексемою людство названо померлих, а живі є ніби хворобливим наростом на їхніх кістках. Цей образ побудовано за своєрідною логікою „зворотності”, яка є характерною для апокаліптичних візій поета.
У висновках дисертаційної роботи узагальнюються результати дослідження обраної теми.
Розвиток поетичної мови другої половини ХХ століття засвідчує розширення кола порушуваних проблем, зміну ставлення митця до усталених ціннісних орієнтирів як чинників організації концептуальної та мовної картин світу. Відхід від заангажованого мистецтва зумовлює безпосередній вияв у мовотворчості поетів цього періоду критичного ставлення до дійсності, почасти дуже гострого.
Вияв комічного в мовній практиці залежить від ідіостилю митця, що визначає різну питому вагу комічних елементів у структурі художньо-естетичного цілого – від украплень комічних елементів (поезії В. Стуса, Л. Костенко, Т. Мельничука, І. Римарука, М. Вінграновського, І. Драча та ін.) до наскрізного іронічного начала поетичного тексту, що демонструє художня практика Ю. Андруховича, М. Данька, І. Калинця, Неди Неждани, С. Жадана. Переважання певного виду комічного – гумору, іронії, сатири чи сарказму – в окремому ідіостилі залежить від низки мовних і позамовних чинників, зокрема об’єкта комічної оцінки, індивідуального світовідчуття автора та його оцінних намірів.
Серед лексичних засобів творення комічного переважає оцінна лексика. Досягнення потрібного ефекту найчастіше базується на реалізації образно-семантичного потенціалу лексичних одиниць, що містять інгерентну оцінку. Комічне постає внаслідок зіткнення узуального та контекстуального значень лексеми. Активно функціонують аксіологічно марковані іменники на позначення різних соціальних ролей.
Природною є поява комічного через прийом енантіосемії. Така реалізація зумовлена актуалізацією усталеного оцінного значення слова, його свідомою трансформацією, що полярно змінює аксіологічну маркованість. Це, зокрема, стосується ідеологем, які в іронічних та сатиричних контекстах набувають зниженого забарвлення. Помітним є також переосмислення традиційних поетизмів (рай, земля, хата), знижене звучання яких і протилежне контекстуальне значення породжують комічне в зображуваному.
Серед авторських новотворів багато складних назв, компоненти яких містять виразне оцінне значення. Уживання складних слів-образів, що є замінниками словосполучень, порівняльних зворотів, зумовлене естетичними настановами того чи іншого автора, своєрідністю його творчої манери.
Одним з активних мовних засобів творення комічного в сучасній поезії є власні назви. Традиційно автори вживають оніми, які у звуковому оформленні, внутрішній формі вже мають комічне забарвлення. Крім того, важливими для комічної оцінки є імена, пов’язані з культурними конотаціями, вони актуалізуються найчастіше в сатиричних та іронічних контекстах, що розкривають мотив національної ідентичності.
Автори – представники постмодерну – уводять до поетичного словника жаргонну, вульгарну лексику, в якій потенційно закладене сміхове начало через оцінність і контрастування з високою лексикою. Часто знижена лексика актуалізується для самоіронізування та іронічного оцінювання сучасної дійсності (ідіостиль Ю. Андруховича, Ю. Бедрика, С. Жадана та ін.).
Росіянізми як засіб творення комічного стають своєрідними ключовими словами, які виражають зіткнення різних культур, ідеологій, визначають наявність глибинних поетичних смислів.
ФО, реалізуючи загальномовне оцінне значення у відповідних поетичних контекстах, здебільшого належать до ключових компонентів організації поетичного твору.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок