Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ)

МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ) / сторінка 5

Назва:
МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,88 KB
Завантажень:
478
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
..” (О. Білаш); „Яка хороша й нерозумна ти, / Наївна, мила юність неумита! / Та пройдуть дні, гарячі й безнадійні, / І ми стаєм холодні та спокійні, / Такі собі чиновнички черстві. / Уже нема в душі святого болю, / І розум наш не рветься вже на волю – / Ми раді тим, що ситі і живі ” (В. Симоненко). У свідомості радянської людини образ партії мав бути орієнтиром на шкалі оцінок зі знаком „плюс”. У поетичному контексті зниженого забарвлення цій ідеологемі надає зменшена форма і метафора крутити кермом і без керма. Виразним є словообраз черствих чиновничків у поезії В. Симоненка. Іронічне значення в лексемі чиновничок виникає завдяки суфіксу зменшеності і підтримується супровідними епітетами.
У мові поезії аналізованого періоду досить поширеним засобом творення комічного є вияв оцінної семантики через метафоричні й метонімічні образи. У сучасних поетичних текстах сміхове начало часто актуалізується в його соціальному вимірі. Це те, чого бракувало радянській літературі, де оцінка була наперед визначеною, однозначною. Творення комічної оцінки ґрунтується на зіставленні поведінки людей з поведінкою тварин. Поява в поетичній мові означеного періоду образу мавпи є цілком закономірним художнім результатом поетичного відчуття духовної несвободи. В аналізованих сатиричних контекстах він відбиває ідею соціального блюзнірства: „З цієї мавпи виникне людина – / Як послідовний дарвінізм навча...” (М. Руденко); „Не спопелись, мій вік двадцятивічний! / не змавпся ти, двадцятий віче мій” (М. Вінграновський); „крізь стіну відчуження / внутрішнім зором / дивиться / як людиноподібні мавпи / вишколюють мавпоподібних людей / до повного „обезьяненья” (М. Горбаль). В останньому контексті сатира набуває виразного соціального й політичного звучання, чому сприяє лексема „обезьяненье”, не випадково наведена російською мовою: виникає асоціація з „обезьянниками” як місцем ув’язнення.
Традиційний для поетики комічного прийом енантіосемії є показовим саме для творення образів, пов’язаних із розкриттям соціальних мотивів: „Лазить примарою страхопуд між людьми / і роздає страх великими куснями / (благодійник великий!). / А ті беруть, / ніби ще мало наїлися його. / Жебрацтво” (М. Горбаль); “Друзі в добрій іпостасі / Теж до тайни дуже ласі, / Особливо до душевних драм” (О. Білаш). Лексема друзі має загальномовну позитивну оцінність, яка посилюється сполукою в добрій іпостасі. Контекст руйнує позитивність обох компонентів, і на перший план виходить сема ‘недоброзичливці’.
Нерідко в українській поетичній мові другої половини ХХ століття іронічного та сатиричного переосмислення зазнає термінологічна лексика. В аналізованих текстах спостерігаємо використання правничої термінології, що пов’язано з посиленою увагою авторів до політичної та суспільної атмосфери в країні: “Моє ж досьє велике, як майбутнє, / напевне, пропустив котрийсь із трутнів. / Із тих, що білий світ мені окрали, / окравши край, окрали спокій мій, / лишивши гнів ропавий і кривавий / і право – надриватися в ярмі” (В. Стус); “І народ тоді повірить / В правову державу, / Коли перестануть мірять / Право, як приправу” (О. Білаш); “Він базіка про батьківське право / Вимагає від молоді звіт. / Він одержує пенсію справно... / Гнилизною отруює світ” (С. Зінчук). В оточенні розмовних слів базікати, гнилизна, справно одержувати; тавтології дієслівних форм окрасти, ужитих як у прямому значенні (окрасти край), так і переносному (окрасти спокій, окрасти білий світ), книжні слова право, правовий перестають надавати текстові урочистості.
Власні назви. Комічний ефект у поетичних текстах досягається через реалізацію лінгвоенциклопедичної інформації власного імені, актуалізацію внутрішньої форми оніма, набуття ним аксіологічної семантики.
У досліджуваному матеріалі найбільш представлені антропоніми й топоніми. Серед використовуваних авторами імен можна виділити, по-перше, ті, які належать до знаків національної культури й тісно пов’язані з комічними дискурсами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок