Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ)

МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ) / сторінка 9

Назва:
МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,88 KB
Завантажень:
478
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 Костенко).
У досліджуваній поезії прийом подвійної актуалізації застосовується авторами до різних сталих сполук і поєднується з іншими прийомами. Контекст, в якому обігрується компонент стійкої сполуки, може переводити її в іншу оцінну площину і цим спричинювати протиставлення як спосіб маніфестації комічного.
Прикметною для поетичної мови означеного періоду є трансформація структури ФО шляхом заміни компонента на синонімічний (зрідка антонімічний), який відзначається більшою експресивністю порівняно з традиційним. Причому така субституція компонента ФО реалізує свій комічний потенціал тільки у зв’язку з “несподіваним” розгортанням контексту: „Перейшов на “ти” раптово. Вже такий ріднющий в дошку. – Я вгорі замовлю слово... Хай дають що-небудь в ложку!” (М. Данько). Відзначено змістову значущість трансформації та художньої семантики ФО прорубати вікно в Європу в поетичній мові Л. Костенко (прорубав у Скіфію вікно; віконце в правду прокопа).
Традиційним для художньої стилістики є прийом поширення складу ФО. Характерна особливість його використання в поетичній мові досліджуваних авторів полягає у створенні художніх мікрообразів із фразеологічною домінантою як носіїв різних відтінків сміху – від поблажливого до гостро іронічного. Такими мікрообразами є, наприклад: „Прорубане вікно з укропу у Європу” (Л. Костенко); „Один одного вхопивши яро, міцно, як брати… за петельки” (Б. Олійник); „Щоб, сатанинське крісло осідлавши, З’явився знову чорний пуп землі І гнав людей, – як це бувало завше, – Туди, де смерть прислужує імлі?” (М. Руденко).
Атрибутивний поширювач, витриманий у семантичному ключі сталої сполуки або тематичному плані вірша, є способом увиразнення семантики ФО. У мові української поезії досліджуваного періоду неодноразово зустрічаємо трансформації фразеологізму очей у Сірка (Рябка, вовка) позичити: “Ґвалтують пісню / Хай! Не горді… / В сірка позичим чесних віч?!” (В. Верховень); “Чом у дядька Панька очі – ніби й не очі. / Кажуть: буцім позичив у старого Сірка. / Додають із підтекстом: А мо’ в сіроманця” (І. Ліберда).
Для створення комічного ефекту автори зрідка звертаються до прийому контамінації, яка супроводжується заміною одного з компонентів ФО або поширенням її складу контекстуальними синонімами. Це приводить до перегуку значень контамінованих ФО, що в поетичному контексті разом з іншими мовними засобами створює відповідний художній ефект. Прикметно, що контаміновані фразеологізми, які стосуються здебільшого “приземлених” тем, в авторській поезії використовуються для змалювання важливих проблем української дійсності. Оказіональну фразеологічну контамінацію ФО вилами по воді писано і будувати на піску спостерігаємо в поезії І. Калинця “Щастя”, в якій осмислюється наболіле питання долі України: “Наше щастя писалося пальцем по піску / розлетілося щастя, як липове клиння. У наших державах панує культ / припалої ниць калини” (І. Калинець). Образи з іронічною семантикою, що виникли в результаті контамінації, підтримуються подальшим контекстом.
Фразеологічний натяк як стилістичний прийом творення комічного зустрічається лише в поезіях О. Забужко й Неди Неждани, тому його можна розглядати серед непродуктивних: “А може обійдемося потопом? / Таж Атлантидою у нас не пахне / Хоча ніхто не зна як пахне Атлантида / А може яблуком а може ні а мо’ як ніч” (Н. Неждана). Структурно-семантичне перетворення ФО є характерним способом кодування і самого вихідного образу, й семантики комічного, що виявляється на глибинному рівні значення поетичного образу.
Зрідка в аналізованій поезії засобом створення іронії служить також перетворення усталеної структури ФО на порівняльний зворот. У такий спосіб трансформуються ті фразеологізми, які мають у своєму складі власні назви людей. Ця структурна зміна породжує відчутні семантичні зсуви: по-перше, логічно посилюється кожен компонент сполуки; по-друге, власна назва ніби стає мірилом інтенсивності вияву названої ознаки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: МОВНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок