Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> GTP-ЗВ’ЯЗУЮЧІ БІЛКИ ТА ФОСФАТИДИЛІНОЗИТИДНИЙ ЦИКЛ ПРИ М-ХОЛІНЕРГІЧНІЙ РЕГУЛЯЦІЇ СКОРОТЛИВОСТІ СЕРЦЯ

GTP-ЗВ’ЯЗУЮЧІ БІЛКИ ТА ФОСФАТИДИЛІНОЗИТИДНИЙ ЦИКЛ ПРИ М-ХОЛІНЕРГІЧНІЙ РЕГУЛЯЦІЇ СКОРОТЛИВОСТІ СЕРЦЯ

Назва:
GTP-ЗВ’ЯЗУЮЧІ БІЛКИ ТА ФОСФАТИДИЛІНОЗИТИДНИЙ ЦИКЛ ПРИ М-ХОЛІНЕРГІЧНІЙ РЕГУЛЯЦІЇ СКОРОТЛИВОСТІ СЕРЦЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,25 KB
Завантажень:
380
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ
ШИКУЛА РОКСОЛАНА ГРИГОРІВНА
УДК: 612.172.015.348.014.2
GTP-ЗВ’ЯЗУЮЧІ БІЛКИ ТА ФОСФАТИДИЛІНОЗИТИДНИЙ ЦИКЛ
ПРИ М-ХОЛІНЕРГІЧНІЙ РЕГУЛЯЦІЇ СКОРОТЛИВОСТІ СЕРЦЯ
03.00.04-біохімія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ-2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Львівському державному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор
Воробець Зіновій Дмитрович,
Львівський державний медичний
університет імені Данила Галицького,
завідувач кафедри медичної біології та
генетики
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Кульчицький Олег Костянтинович,
Інститут геронтології АМН України,
завідувач лабораторії регуляції
метаболізму
доктор біологічних наук,
член-кор. НАН України, член-кор.
АМН України,
Гула Надія Максимівна,
Інститут біохімії ім.О.В.Палладіна
НАН України,
завідувач відділу біохімії ліпідів
Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра біохімії
Захист відбудеться 26 червня 2001 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.551.01 в Інституті геронтології АМН України за адресою: 04114, Київ, вул.Вишгородська, 67
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геронтології АМН України за адресою: Київ, вул.Вишгородська, 67
Автореферат розісланий 23 травня 2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Потапенко Р.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Дослідження молекулярних механізмів регуляції скоротливості серця є однією з актуальних проблем сучас-ної біохімії та теоретичної медицини. Скоротливість серцевого м’яза модулюється багатьма фізіологічними та фармакологічними сполуками через рецепторні механізми шляхом індукції систем вторин-них месенджерів і подальшої регуляції іонної провідності [Курский и др., 1988; Hosey, 1995, 1999; Sharma et al., 1996]. Гормони, нейромедіатори та інші агоністи здатні швидко і зворотно активу-вати такі внутрішньоклітинні процеси, як скоротливість, секреція, енергетичний обмін, зміна мембранного потенціалу. За останні роки намітився значний прогрес в розумінні того, яким чином ці речовини впливають на активність клітин [Авдонин, Ткачук, 1994; Colecraft et al., 1998; Hosey et al., 1995]. Більшість із них не проникає в клітини, а зв’язується з рецепторами на поверхні плазматичної мембрани. Далі передача гормонального сигналу мож-лива кількома альтернативними шляхами, що визначається типом рецеп-тора, з яким зв’язався агоніст. Практично для кожного з відомих гормонів виявлено кілька типів рецепторів, серед яких є завжди хоча б один, зв’язування ліганда з яким призводить до надхoдження Са2+ в цитоплазму чи мобілізації Са2+ із внутріш- ньоклітинних депо [Capogrossi et al., 1990]. Збільшення концентрації Са2+ у цитоплазмі, який безпосередньо впливає на активність скоротливих білків кардіоміоцитів, є наслідком каскаду біохімічних реакцій. На першому етапі передачі сигналу від рецептора беруть участь GТР-зв’язуючі білки (G-білки), які здійснюють функціональний зв'язок між рецепторами та ефекторними системами і, тим самим, забезпечують трансмембрaнну сигналізацію [Birnbaumer et al., 1990; Neer, 1995].Далі включаються аденілатциклазна чи фосфатидилінозитидна системи, відбувається синтез вторинних месенджерів, які регулюють активність Са2+-транспортуючих систем сарколеми та саркоплазматичного ретикулуму і, таким чином, впливають на концент-рацію іонізованого кальцію в цитоплазмі та клітинну відповідь [Ткачук,1998; Divecha, Irvine, 1995].
Велика кількість гормонів та інших агоністів, рецепторів, G-білків тощо свідчить про різноманітність і складність систем регуляції активності клітини.
Особливий інтерес у цьому плані останнім часом становить М-холінергічна регуляція скоротливості серця, яка перебуває під контролем блукаючого нерва.
Дослідження структури і функції мускаринових рецепторів і G-білків стрімко розширюються і поглиблюються, що можна пояснити очікуваним терапевтич- ним потенціалом у захворюваннях, які пов’язані з порушенням серцевої діяльності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: GTP-ЗВ’ЯЗУЮЧІ БІЛКИ ТА ФОСФАТИДИЛІНОЗИТИДНИЙ ЦИКЛ ПРИ М-ХОЛІНЕРГІЧНІЙ РЕГУЛЯЦІЇ СКОРОТЛИВОСТІ СЕРЦЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок