Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> АНАТОМО – ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ПІСЛЯ ЦИСТЕКТОМІЇ ТА ІЛЕОНЕОЦИСТОПЛАСТИКИ

АНАТОМО – ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ПІСЛЯ ЦИСТЕКТОМІЇ ТА ІЛЕОНЕОЦИСТОПЛАСТИКИ

Назва:
АНАТОМО – ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ПІСЛЯ ЦИСТЕКТОМІЇ ТА ІЛЕОНЕОЦИСТОПЛАСТИКИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,54 KB
Завантажень:
69
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ
АМН УКРАЇНИ
ВОЙЛЕНКО ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 616.62-089: 611.617
АНАТОМО – ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН
СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ПІСЛЯ ЦИСТЕКТОМІЇ ТА ІЛЕОНЕОЦИСТОПЛАСТИКИ
14.01.06 – урологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ - 2003


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті урології АМН України.
Науковий керівник
доктор медичних наук, професор Стаховський Едуард Олександрович, Інститут урології АМН України, відділ пластичної та відновної урології, завідувач відділу
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Костєв Федір Іванович,
Одеський державний медичний університет МОЗ України,
кафедра урології і нефрології, завідувач кафедри;
доктор медичних наук, старший науковий співробітник
Сакало Валерій Севастьянович, Інституту урології АМН України,
відділ онкоурології, головний науковий співробітник
Провідна установа: Донецький державний медичний університет ім.М.Горького, кафедра урології, МОЗ України, м. Донецьк
Захист відбудеться 20.05.2003 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 при Інституті урології АМН України за адресою: 04053, м.Київ, вул.Ю.Коцюбинського 9а.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту урології АМН України за адресою: 04053, м.Київ, вул.Ю.Коцюбинського 9а.
Автореферат розісланий 18.04.2003р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук М.І.Бойко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Однією з найважливіших проблем урології залишається діагностика та лікування хворих на рак сечового міхура, який становить від 46 до 72% серед усіх новоутворень сечової системи О.Ф.Возіанов, С.П.Пасєчніков, Л.П.Павлова 2001; Е.М.Аксель, Б.П.Матвеев 1999. Захворюваність цим недугом має тенденцію до невпинного зростання у всіх промислово-розвинутих країнах J.Lehmann, M.Retz, M.Stockle 2001. Щорічно в США реєструється до 12000 смертних випадків від раку сечового міхура C.L.Amling 2001.
Зростання чисельності хворих на рак сечового міхура в Україні має особливе значення у зв’язку з аварією на ЧАЕС. За прогнозами, до 2007р. захворюваність зросте майже на 65% в порівнянні з 1986р. Л.П.Павлова, Н.О.Сайдакова, В.А.Приходько 1999.
Незважаючи на поліпшення якості діагностики, 45-56% хворих звертаються за спеціалізованою медичною допомогою в пізніх стадіях (T3-T4), при чому в 15-30% випадків діагностується метастатичне враження лімфатичних вузлів R.D.Mills, W.H.Turner, A.Fleischmann, et al. 2001; J.P.Stein, G.Lieskovsky, R.Cote, et al. 2001. Наявні результати консервативної терапії та органозберігаючих операцій маловтішні: частота рецидивів коливається у межах 60-90%, при чому близько 50% протягом першого року C.L.Amling 2001; G.Steinberg, R.Bahnson, S.Brosman et al. 2000.
Єдиним радикальним методом лікування хворих на рак сечового міхура є виконання цистектомії, яка стала стандартною терапією в більшості країн світу. Хоч метод деривації є вторинним, однак досить часто він набуває первинного значення (як з медичної, так і соціальної точок зору), адже більшість запропонованих методів призводить до інвалідизації та соціальної дезадаптації хворих. У зв’язку з цим, перспективним напрямком є розробка нових та вдосконалення відомих способів деривації сечі після цистектомії, основним завданням яких є збереження функціональної спроможності сечовивідних шляхів та якості життя хворих.
З цієї точки зору найбільш обгрунтованим є метод безперервного відведення сечі. Одначе в медичній літературі відсутні чіткі показання до неоцистопластики, недостатньо вивчена функція сечовивідних шляхів та артифіційного сечового міхура, процес відновлення сечовипускання і ступінь адаптації хворих до ортотопічного міхура, недостатньо висвітлені ускладнення післяопераційного періоду та причини їх виникнення. Вказані обставини вимагають грунтовних досліджень оцінки ефективності методів деривації сечі, заходів профілактики ускладнень, показань та протипоказань до неоцистопластики.
Мета роботи: підвищити ефективність оперативного лікування та медичної реабілітації хворих на інвазивний рак сечового міхура шляхом вивчення в динаміці анатомо-функціональних змін нирок і сечовивідних шляхів після цистектомії з ілеонеоцистопластикою та вдосконалення засобів профілактики ускладнень післяопераційного періоду.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: АНАТОМО – ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ПІСЛЯ ЦИСТЕКТОМІЇ ТА ІЛЕОНЕОЦИСТОПЛАСТИКИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок