Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ДИСКУРС ЯК СОЦІОЛІНГВАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ (методологічний, прагматико-семантичний і жанрово- лінгвістичний аспекти: на матеріалі політичного різновиду українського масовоінформаційного дискурсу)

ДИСКУРС ЯК СОЦІОЛІНГВАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ (методологічний, прагматико-семантичний і жанрово- лінгвістичний аспекти: на матеріалі політичного різновиду українського масовоінформаційного дискурсу)

Назва:
ДИСКУРС ЯК СОЦІОЛІНГВАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ (методологічний, прагматико-семантичний і жанрово- лінгвістичний аспекти: на матеріалі політичного різновиду українського масовоінформаційного дискурсу)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
40,41 KB
Завантажень:
504
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ
СЕРАЖИМ Катерина Степанівна
УДК 070.15+81-13
ДИСКУРС ЯК СОЦІОЛІНГВАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН
СУЧАСНОГО КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ
(методологічний, прагматико-семантичний і жанрово-
лінгвістичний аспекти: на матеріалі політичного різновиду
українського масовоінформаційного дискурсу)
Спеціальність 10.01.08 – журналістика
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук
Київ – 2003
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано на кафедрі видавничої справи та редагування
Інституту журналістики Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор
Різун Володимир Володимирович,
директор Інституту журналістики
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Лизанчук Василь Васильович,
завідувач кафедри радіомовлення і телебачення
факультету журналістики
Львівського національного університету
імені Івана Франка
доктор філологічних наук, професор
Іванченко Роман Григорович,
завідувач кафедри видавничої справи і редагування
Національного технічного університету України
“Київський політехнічний інститут”
доктор філологічних наук, професор
Столярова Любов Прохорівна,
завідувач кафедри лінгвістичної підготовки іноземців
Дніпропетровського національного університету
Провідна установа: Національний університет
“Києво-Могилянська академія”
Захист відбудеться 8 грудня 2003 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої
вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету
імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1,
Інститут журналістики
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці
ім. М. О. Максимовича Київського національного університету
імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10)
Автореферат розіслано 5 листопада 2003 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор філологічних наук, професор Н. М. Сидоренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Останнім часом у науці про мас-медіа все відчутніше зазнає змін усталене в ХХ столітті уявлення про журналістику як про четверту владу. І пов’язано це не з девальвацією суспільного значення журналістики, а з тим, що вона сьогодні дедалі більше глобалізується, набуваючи ознак всеосяжного, всеохоплюючого явища.
Без висвітлення в мас-медіа будь-яка подія нині залишається тільки річчю-в-собі і лиш оприявнена у ЗМІ перетворюється на річ-для-нас – таким чином журналістика виконує світобудівну функцію, творячи сучасну картину світу.
Отже, сучасна журналістика – це вже не влада над світом, а самий світ. Під цим кутом зору в журналістикознавстві і локалізується поняття тексту, що спроможний виконувати тільки відтворювальну, але аж ніяк не світобудівну функцію. З огляду на це, в журналістикознавстві (як, власне, і в гуманітарній науці загалом) розпочалися пошуки більш об’ємного поняття, яке передало б усю складність сучасних стосунків мови і світу.
Той факт, що ця проблема стала предметом наукових студій саме у журна-лістикознавстві, а не, скажімо, у теоретичному мовознавстві, пояснюється тим, що центр творення літературної мови в ХХ столітті, з глобалізацією масовоінфор-маційних процесів завдяки появі аудіовізуальних та електронних ЗМІ, перемістився в журналістику (тимчасом теоретичне мовознавство все ще традиційно орієнтувалося на ту модель, у котрій найбільшою мовною цінністю визнавалася художня література). А відтак, саме дослідниками масовоінфор-маційної діяльності було уведене в науковий обіг поняття дискурсу (уперше його вжив у 1952 році З.С. Харріс, аналізуючи мову реклами).
Однією зі спроб подолати обмеженість поняття “текст” треба вважати запровадження у лінгвістиці концепту “мовлення”, яким намагалися означити мовний твір як висловлювання суб’єкта, що мало свої передумови – певні авторські настанови і наміри, та наслідки – сприйняття висловлювання і його інтерпретації аудиторією.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 



Реферат на тему: ДИСКУРС ЯК СОЦІОЛІНГВАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ (методологічний, прагматико-семантичний і жанрово- лінгвістичний аспекти: на матеріалі політичного різновиду українського масовоінформаційного дискурсу)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок