Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ФОРМИ ДОКУМЕНТАЛІСТСЬКОГО ЕМПІРИЗМУ В СОЦІАЛЬНИХ НАУКАХ

ФОРМИ ДОКУМЕНТАЛІСТСЬКОГО ЕМПІРИЗМУ В СОЦІАЛЬНИХ НАУКАХ

Назва:
ФОРМИ ДОКУМЕНТАЛІСТСЬКОГО ЕМПІРИЗМУ В СОЦІАЛЬНИХ НАУКАХ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,89 KB
Завантажень:
209
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г.С.СКОВОРОДИ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
КИСЛЯКОВСЬКА Ірина Вікторівна
УДК 1 : 3 + 001.8 : 3
ФОРМИ ДОКУМЕНТАЛІСТСЬКОГО ЕМПІРИЗМУ
В СОЦІАЛЬНИХ НАУКАХ
Спеціальність 09.00.09 – філософія науки
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди
НАН України, відділ логіки і методології науки
Науковий керівник
доктор філософських наук, академік НАН України
Попович Мирослав Володимирович,
Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України,
директор
Офіційні опоненти:
доктор філософських наук, професор
Лобас Володимир Хомич,
Університет економіки і права “Крок”,
професор кафедри;
доктор філософських наук, професор
Сидоренко Лідія Іванівна,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
професор кафедри
Провідна установа:
Центр гуманітарної освіти НАН України,
кафедра філософії науки та культурології, м.Київ
Захист відбудеться 19 травня 2006 р. о 14:00 на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.161.01 для захисту
дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата)
наук в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України
за адресою: 01001, Київ-1, вул.Трьохсвятительська, 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії
імені Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001, Київ-1,
вул.Трьохсвятительська, 4.
Автореферат розісланий 14 квітня
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат філософських наук Гардашук Т.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема документалістських підходів у соціальних науках є частиною проблеми об’єктивізму наукового пізнання. Об’єктивність пізнання оцінюється сучасною філософією науки як наближення до істини, яке відбувається у вигляді прирощення знання про реальність природи, що міститься у наукових описах. Умовами прирощення знання називають здатність науки обирати серед описів такі, які можна визнати кращими наближеннями до істини. Істина, за класичним визначенням, є відповідність знання до дійсності.
Прирощення знання безпосередньо залежить від процедури обрання серед описів таких, що краще відповідають дійсності. В науках про природу встановити факт кращої відповідності знання до реального стану справ можна виключно емпіричним шляхом. Знання підлягає досвідній інтерпретації, з чого випливає відмінність між науковими знаннями різної якості, що по-різному описують досвід. Обирати між знаннями різної якості на підставі їх досвідної інтерпретації дозволяє гносеологічний принцип емпіризму.
Знання про суспільство і культуру підлягає емпіричній інтерпретації за умов дотримання особливих методологічних вимог. Ці вимоги сформульовані документалістськими підходами у соціальних науках. В контексті дисертації використане визначення соціальних наук в традиції французької соціологічної школи (Е.Дюркгейм, М.Мосс). Прийняте розуміння соціальних наук відкриває нові перспективи в філософії науки. Ототожнення культури та соціальної системи у французькій соціологічній школі пов’язане із включенням культурологічних наук до соціальних наук і, відповідно, із проблемою спільної для них емпіричної методології.
Методологія соціальних наук осмислювала різні аспекти проблеми документалістського емпіризму. Незважаючи на це, в цілому стан самостійного опрацювання питання емпіризму в науках про культуру є незадовільним. Загальна практика нехтування теорією пізнання в соціальних науках, позначилася на тому, що емпірична орієнтація дослідника часто обмежена тими панівними тенденціями, які монопольно визначають методологію соціальних досліджень. Переважно актуалізувався вибір між матеріалізмом, тобто редукцією культурної емпірики до практичної діяльності, та духовно-світоглядним визначенням культурних феноменів, тобто редукцією емпірики до ноуменальності суб’єктивної творчості.
Формальний ідеалізм І.Канта в повному вигляді ніколи не набував методологічного значення для емпіричних соціальних наук.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ФОРМИ ДОКУМЕНТАЛІСТСЬКОГО ЕМПІРИЗМУ В СОЦІАЛЬНИХ НАУКАХ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок