Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ЗАСТОСУВАННЯ 0,8% ЕЛЕКТРОХІМІЧНО АКТИВОВАНОГО РОЗЧИНУ ХЛОРИДУ КАЛІЮ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ М’ЯКИХ ТКАНИН

ЗАСТОСУВАННЯ 0,8% ЕЛЕКТРОХІМІЧНО АКТИВОВАНОГО РОЗЧИНУ ХЛОРИДУ КАЛІЮ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ М’ЯКИХ ТКАНИН

Назва:
ЗАСТОСУВАННЯ 0,8% ЕЛЕКТРОХІМІЧНО АКТИВОВАНОГО РОЗЧИНУ ХЛОРИДУ КАЛІЮ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ М’ЯКИХ ТКАНИН
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,59 KB
Завантажень:
494
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
ІНСТИТУТ НЕВІДКЛАДНОЇ І ВІДНОВНОЇ ХІРУРГІЇ ІМ. В.К.ГУСАКА
АМН УКРАЇНИ
Трофимов Вадим Євгенович
УДК 615.28:616.599-002.3
ЗАСТОСУВАННЯ 0,8% ЕЛЕКТРОХІМІЧНО
АКТИВОВАНОГО РОЗЧИНУ ХЛОРИДУ КАЛІЮ
ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ М’ЯКИХ ТКАНИН
14.01.03 – хірургія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Донецьк – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.
Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Бондарев Валентин Іванович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської хірургії.
Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Антонюк Сергій Митрофанович, Донецький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри хірургічних хвороб №2 факультету післядипломної освіти;
- доктор медичних наук, професор Криворучко Ігор Андрійович, Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, заступник директора по науковій роботі.
Провідна установа – Інститут хірургії і трансплантології АМН України, м. Київ.
Захист відбудеться “___“ _______ 2003 р. о ___годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.559.01 в Інституті невідкладної і відновної хірургії АМН України, (83045, м. Донецьк, Ленінський проспект, 47).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України (83045, м. Донецьк, Ленінський проспект, 47).
Автореферат розісланий “___” __________ 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
д.мед.н. О.А.Штутін


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема профілактики і лікування хворих із гнійно-запальними процесами м'яких тканин залишається надзвичайно важливою й актуальною у загальнобіологічному, медичному і соціальному аспектах (Дуденко Г.И. и соавт., 1998; Лупальцов В.И. и соавт., 1995; Саенко В.Ф. и соавт., 1992, 2002). Особливо гостро це стосується ускладнень ранового процесу (Fiqueroa A.M. et al., 1989; Monetta I. et al., 1992; Pierre E.J. et al., 1998). В даний час 35-40% хворих хірургічного профілю складають пацієнти з гнійно-запальними процесами (Марютин П.В. и соавт., 1998), причому післяопераційні гнійні ускладнення розвиваються в середньому в 30% хворих.
Боротьба з рановою інфекцією ускладнюється тим, що часто рани інфіковані патогенними антибіотико-резистентними штамами стафілококів, умовно патогенною мікрофлорою, а також мікробними асоціаціями. Серед збудників гнійної інфекції все частіше зустрічаються штами неклостридіальних анаеробних мікроорганізмів, не чуттєвих до більшості існуючих хіміопрепаратів (Белов С.Г. і соавт., 1995). У виникненні гнійних ускладнень зросла роль антибіотикорезистентної внутрігоспітальної інфекції.
Процес формування резистентних мікроорганізмів у рівній мірі поширюється не тільки на групу антибіотиків, але і на традиційні антисептики, що істотно ускладнює лікування ран і вимагає створення препаратів із широким спектром антибактеріальної дії (Шалимов А.А. и соавт., 1998; Bolton L. et al., 1994; Brown C.D. et al., 1993, 1995; Kerstein M.D. et al., 1995).
Виходячи з результатів досліджень останніх років (Даценко Б.М. и соавт., 1997; Саенко В.Ф. и соавт., 1998; Тамм Т.И., 1998) представляється можливим відзначити, що головним недоліком у лікуванні ранової інфекції є і те, що багато з застосовуваних лікарських препаратів мають односпрямованість лікувальної дії, а також відрізняються порівняльною нетривалістю фармакологічного ефекту, при цьому їхня лікувальна активність виявляється, головним чином, на поверхні рани і не сприяє ліквідації гнійної мікрофлори в глибині уражених тканин (Ляпунов Н.А. і соавт., 1995; Тамм Т.И., 1997; McFadden E.A. et al., 1997; Witkowski J.A. et al., 1996). Отже вага і спрямованість перебігу ранового процесу визначаються саме внутрішньотканинною (“глибинною”) мікрофлорою, а не бактеріями , що вегетують на поверхні рани.
Тому представляється дуже важливим і доцільним вивчення клінічної ефективності препаратів місцевого застосування, що володіють одночасно антимікробним, протизапальним, дегидратаційним, некролітичним і знеболюючим ефектами, що дозволяють реалізувати лікувально-профілактичну дію не тільки на поверхні рани, але й у її глибині.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ЗАСТОСУВАННЯ 0,8% ЕЛЕКТРОХІМІЧНО АКТИВОВАНОГО РОЗЧИНУ ХЛОРИДУ КАЛІЮ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ М’ЯКИХ ТКАНИН

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок