Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ДЕФОРМАЦІЙ КОНТУРУ ДІЛЬНИЧНИХ ВИРОБок З ПАРАМЕТРАМИ Зсуву НАДВУГІЛЬНОЇ ТОВЩІ НА ШАХТАХ ЗАХІДНОГО ДОНБАСУ

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ДЕФОРМАЦІЙ КОНТУРУ ДІЛЬНИЧНИХ ВИРОБок З ПАРАМЕТРАМИ Зсуву НАДВУГІЛЬНОЇ ТОВЩІ НА ШАХТАХ ЗАХІДНОГО ДОНБАСУ / сторінка 4

Назва:
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ДЕФОРМАЦІЙ КОНТУРУ ДІЛЬНИЧНИХ ВИРОБок З ПАРАМЕТРАМИ Зсуву НАДВУГІЛЬНОЇ ТОВЩІ НА ШАХТАХ ЗАХІДНОГО ДОНБАСУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,81 KB
Завантажень:
98
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Значний внесок у розвиток цього напрямку внесли Авершин С.Г., Казаковський Д.О., Зоря М.М., Музафаров Ф.І., Іофис М.А., Борісов О.О., Батурін С.О., Медянцев О.Н., Букринський В.А., Петрук Є.Г., М’якенький В.І.
У цих дослідженнях параметри процесу зрушення підробленого масиву розглянуті у взаємозв'язку з параметрами і характером прояву гірського тиску перед і за очисним вибоєм, деформаціями дільничних виробок.
Питанням оцінки стійкості оголень масиву гірських порід значну увагу у своїх дослідженнях приділяли Ж.С. Єржанов, Ю.З. Заславський, К.В. Кошелєв, Ю.М. Ліберман, Г.Н. Савин, А.П. Максімов, Ф.Н. Воскобоєв, В.Д. Слесареєв, С.В. Янко, Г.І. Гайко, І.Л. Черняк, Б.О. Картозія, Р. Квапіл, А. Лабасс, К.В. Руппенейт, Я. Фармер, М.Н. Гелескул, О. Якобі.
Вивчення стійкості виробок і впливу пружних-пластичних властивостей порід розглянуто в роботах Бондаренка В.І., Булата А.Ф., Виноградова В.В., Глушка В.Т., Друцка В.П., Зоріна А.Н., Усаченка Б.М., Зборщіка М.П., Касяна М.М., Літвинського Г.Г., Роєнка А.Н., Назімка В.В., Новикової Л.В., Парчевського Л.Я., Петренка В.Д., Пономаренка П.І., Сдвижкової О.А., Халімендика Ю.М., Шашенка О.Н. і багатьох інших.
Третім напрямком по вивченню геомеханічного стану масиву є методи, що базуються на застосуванні функцій впливу. У їхню основу покладено гіпотезу про одиничний вплив вийнятого елементарного об’єму на процес зрушення масиву гірських порід. Ці методи прогнозу зрушень передбачають відсутність зрушень порід у виробленому просторі, що виключає можливість їхнього застосування для умов гірського масиву.
На підставі викладеного зроблено висновок про те, що взаємозв'язок зрушення масиву гірських порід і деформаційних процесів у дільничних виробках вивчено недостатньо і сформульовано мету і задачі досліджень.
У другому розділі обґрунтовано взаємозв'язок параметрів зрушення масиву гірських порід і земної поверхні при посуванні очисного вибою. Встановлено залежності по визначенню деформацій розтягнення і стиснення порід масиву, що оточують дільничну виробку при її розташуванні на різній глибині, і закономірності зміни цих деформацій у мульді зрушення.
Розглянуто вплив швидкості посування очисного вибою на деформаційні процеси в масиві і дільничних виробках. Взаємозв'язок параметрів зрушення масиву гірських порід і деформацій виробок, а також деформацій розтягнення і стиснення в мульді зрушення (рис. 1) установлювалися з використанням пошарової блокової моделі зрушення, розробленої в ІГТМ НАН України. Але оскільки горизонтальні зрушення впливають на величину деформацій дільничних виробок і відбуваються і при горизонтальному заляганні пласта, що не враховується у використовуваній моделі, то вивчено процес їх утворення.
До початку ведення гірничих робіт земна поверхня була представлена усередненою лінією ВС, довжина якої L. У процесі відпрацьовування вугільного пласта відбувся процес зрушення, який на поверхні відобразився осіданням. У результаті сформувалася мульда зрушення (довжина кривої, що описує напівмульду L' ). При осіданні поверхні (рис. 2) її довжина в напівмульді зрушення збільшувалася за рахунок розущільнення (р) і стиснення (сж) порід. Крапка D відповідає максимальним осіданням (з).
(1)
Рис. 1. Схема до установлення взаємозв'язку параметрів зрушення масиву гірських порід і деформацій виробок
Рис. 2. Схема до визначення горизонтальних зсувів
Довжина напівмульди (згідно з рис. 2) складає
(2)
де g – коефіцієнт, що враховує вплив глибини розробки. Зі збільшенням глибини розробки g зменшується;
m – потужність пласта, яка виймається, м;
б - кут падіння пласта, град.;
Якщо описати напівмульду зрушення функцією Гауса, то її довжина дорівнює
(3)
Горизонтальні зсуви ? при розвитку процесу зрушення визначаються за виразом:
або
(4)
де А - кут формування межі зрушення, що залежить від потужності пласта, глибини розробки і властивостей порід, змінюється в межах від 10 до 30°.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему: ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ДЕФОРМАЦІЙ КОНТУРУ ДІЛЬНИЧНИХ ВИРОБок З ПАРАМЕТРАМИ Зсуву НАДВУГІЛЬНОЇ ТОВЩІ НА ШАХТАХ ЗАХІДНОГО ДОНБАСУ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок