Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: ЗОЛОТО В ОСАДОВИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ

ЗОЛОТО В ОСАДОВИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ / сторінка 10

Назва:
ЗОЛОТО В ОСАДОВИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
71,71 KB
Завантажень:
366
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 
В четвертинних утвореннях Верховинського, Чивчинського, Рахівського, Яблунівського, Перечинського, Нижньоворітського і Чернівецького районів встановлено середньопробне, високопробне та дуже високопробне золото.
Окрім самородного золота в осадових комплексах УК виявлено амальгаму (алювій річки Лючка; Hg ,0%) та електрум (Ag ,62%). Різновиди золота представлені ртутистим (Hg ,1  ,39%), стибійвмісним (Sb ,22  ,53%), свинецьвмісним (Pb ,4%) та мідистим (Cu ,72%) золотом.
Порівняльний аналіз основних характеристик ендогенного золота та золота з осадових комплексів регіону дозволяє стверджувати, що основна частина золота надходила в осадові товщі з відомих ендогенних джерел, а решта з поки що невідомих джерел. Окрім цього, і в осадових утвореннях на різних стадіях літогенетичних перетворень порід відбувалось інтенсивне рудоутворення, що дозволяє прогнозувати в якості корінних джерел для четвертинних розсипів древніші осадові комплекси (тріасова, юрська, крейдова, палеогенова системи).
Золото в осадових комплексах Дніпровсько-Донецького авлакогену
ДДА як самостійні структурні елементи охоплює Донецький басейн, Дніпровський грабен і Припятську западину. Основні перспективи золотоносності осадових товщ ДДА пов’язані з Донецьким басейном, золотоносність якого розглянемо детально, хоча перспективними також є комплексні титано-цирконієві прибережно-морські розсипи неогену в межах Дніпровського грабену. Історичні дані дають підставу стверджувати, що в Донецькому регіоні добували і обробляли золото здавен. Золотоносний потенціал регіону вивчало багато дослідників. Серед них роботи Артеменко В. М. із співавторами, Білоконя В. Г. із співавторами, Глібова О. М., Дзюби С. М., Квасниці В. М., Ковальчука М.С., Кравченка В. М., Кузнєцова Ю. О., Лазаренка Є. К., Латиша І. К., Лепкого С.Д., Павлишина В. І., Панова Б. С., Прилипи Ю. О., Рєзнікова А. Й., Самойлова Л. В., Чернишова Ф. Н., Юрка Ю. Ю. та ін.
Найбільш древнім стратиграфічним рівнем, що містить золото, є палеозойський в якому мінерал встановлено в утвореннях девонської (піски, пісковики, гравеліти, карбонатні породи), карбонової (чорносланцева товща, аргіліти, алевроліти, вапняки, доломітизовані вапняки, доломіти, вугілля, пісковики, гравеліти) та пермської (піски, пісковики, бітуми) систем. Підвищені концентрації золота зафіксовано також в елювіальних утвореннях девонської та у зонах окиснення карбонової (освітлені алеврито-глинисті утворення) систем. Другий стратиграфічний рівень концентрації золота зосереджений в осадових утвореннях мезозойської групи. Тут метал встановлено у відкладах тріасової (конгломерати, галечник, піски, пісковики), юрської (конгломерати, пісковики) та крейдової (крейда, мергелі, фосфоритоносні утворення) систем. Золотоносним є мезо-кайнозойський елювій. В утвореннях кайнозойської групи золотовмісними комплекси палеогенової (піски, галечник), неогенової (піщано-галечні відклади) та четвертинної (жорствяно-щебенисті утворення, суглинки, пісковики, піски, галечник) систем. Золотоносність антропогену представлена знахідками золота в алювії річок Крепенька, Кринка, Міус, Нагольна, Середня Тузлова, делювіальних відкладах в межах Д`яково-Бобриківської та Гостробугорської ділянок та ін.
Ідіоморфні зерна, характерні для більшості літофацій карбонової системи, мезозой-кайнозойського елювію та алювіальних і делювіальних відкладів четвертинної системи. Двійникові зростки кристалів часто ускладнені кристалами кубічного, октаедричного і тетраедричного габітусів. Розмір зерен 0,01  ,5 мм, інколи до 1,0 мм. У різних за віком, генезисом і літофаціальним складом формаційних комплексах домінують певні габітусні форми кристалів. Гіпідіоморфні зерна є рідкісними і зустрічаються лише в зонах окиснення та четвертинних утвореннях (Нагольний кряж). Дендритоподібні зерна представлені видовженими індивідами (інколи плескатими) із рідкісними зародковими гілками та скіпетроподібними утвореннями (переважають).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 



Реферат на тему: ЗОЛОТО В ОСАДОВИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок