Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: ЗОЛОТО В ОСАДОВИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ

ЗОЛОТО В ОСАДОВИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ / сторінка 9

Назва:
ЗОЛОТО В ОСАДОВИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
71,71 KB
Завантажень:
367
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 
 Білого і Чорного Черемошів, Лючка, Серет, Тиса, Латориця, Уж, Дністер, стр. Чемурний, Жупани, Великий Банський, Ластунь, Ведмежий, Перкалаб та ін.) — це грудко- та кулеподібні зерна, розміром 0,03  ,0 мм (переважає 0,5  1,5 мм). Рідкісними є складні утворення неправильної та екзотичної форм (конгломерати соймульської світи, аргіліти та експлозивні брекчії неогену, алювій р. Білий і Чорний Черемоші, Лючка, Золота, Тиса, стр. Прилучний). Це інтерстиційні утворення неправильної, амебоподібної, екзотичної форми та губчасте золото розміром 0,2  ,2 мм (переважно 0,25  ,5 мм). Серед них виділено тріщинні (прожилки, плівки) та цементаційні (золото з численними складними відростками) форми. Переважають останні. Геміідіоморфні зерна — це виділення золота, які поєднують ознаки ксеноморфних та ідіоморфних форм (р. Лючка та стр. Перкалаб, Ведмежий). Встановлено два різновиди комбінованих форм різної природи — це змішані форми, що виникли при одночасному рості в неоднорідному середовищі, та змішані форми, які утворились при послідовному наростанні у змінних умовах росту. До останніх належать автоепітаксичні нарости (р. Лючка). Розмір зерен 0,1  ,2 мм. Золото з широким діапазоном форм виділення (морські, прибережно-морські фації та зони окиснення) це тонкі луски, плівки та золотинки екзотичної форми на поверхні обвуглених органічних залишків, гідроксидів заліза і марганцю (зокрема на марганцевих рудах); високопробні оболонки на розсипному золоті та високопробні прожилки у більш низькопробному золоті; низькопробні виділення зональної будови в дуже високопробному золоті крупнозернистої будови; псевдоморфози по органічним залишкам та організмам. Розмір зерен 0,01  ,5 мм. Утворення такого золота тісно пов’язано з розвитком органічного життя та бактеріальною діяльністю.
В зв`язку з багаторазовим переміщенням золота як по латералі, так і по вертикалі (з низьких на більш високі стратиграфічні рівні) значна частина золота з осадових комплексів УК трансформована в екзогенних умовах і характеризується значним ступенем механічного зношення. Найбільший ступінь механічного зношення має золото із слобідських конгломератів міоцену, сучасних алювіальних утворень Чивчинського, Верховинського, Яблунівського районів і Передкарпатського прогину. Поверхня таких зерен матова з численними механічними шрамами. Краї золотинок округлі, обім’яті, зрізані, із завивами; характерні сліди механічного загину, скручення і розвальцювання. У золоті з інтенсивним механічним зношенням зустрічаються викривлені двійники, лінії сковзання, видовження і розпад зерен. Для золота характерна неоднорідність і простежується чіткий зв`язок між пробністю мінералу та його внутрішньою будовою, яка детально розглядається в роботі. Рельєф поверхні золота на макрорівні — це переважно добре виражені успадковані та набуті скульптури. Поверхня зерен, як правило, матова, ямчасто-пагорбкова, шагренева, кородована. Зустрічається золото зі слабокородованою і майже некородованою гладкою блискучою поверхнею. Встановлено золото з індукційними поверхнями сумісного росту з іншими мінералами (алювій річок Лючка, Білий Черемош). Золото має неоднакову і складну внутрішню будову, яка на мікрорівні визначається зернистістю, скульптурами росту, розвитком двійників, розподілом елементів-домішок, хімічним складом. В залежності від елементів-домішок, наявності плівок інших мінералів, товщини забарвлення золота змінюється і набуває різних відтінків та інтенсивності. В межах території встановлено: 1) дуже низькопробне (469  ) золото (четвертинні утворення Верховинського, Чивчинського, Вишківського, Берегівського золотоносних районів); 2) низькопробне (600  ) золото (нижньокрейдовий фліш, палеогеновий фліш, четвертинні утворення Чивчинського, Вишківського, Берегівського районів); 3) відносно низькопробне (735  ) золото (крейдовий і палеогеновий фліш, сучасні відклади Чивчинського, Рахівського, Перечинського, Нижньоворітського, Берегівського районів; 4) середньопробне (800  ) золото (конгломерати красноплесненської світи верхнього палеогену, палеогеновий фліш, утворення неогену, четвертинні відклади Верховинського, Чивчинського, Рахівського, Яблунівського, Перечинського, Нижньоворітського, Чернівецького районів; 5) високопробне (907  ) та золото (конгломерати верхнього палеогену, пісковики верхньої крейди, палеогеновий фліш, відклади неогену); 6) дуже високопробне (більше 950) золото (палеогеновий фліш, утворення неогену).

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 
Реферат на тему: ЗОЛОТО В ОСАДОВИХ КОМПЛЕКСАХ УКРАЇНИ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок